пандур

Па́ндур:

— озброєний ополченець; піхотинець словенської армії [52]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пандур — Вояк (угорський) Словник чужослів Павло Штепа
  2. пандур — ПАНДУ́Р¹. ПАНДУ́Р². Словник української мови у 20 томах