парцеля

Парце́ла, парцеля:

— земельна частка [V]

— земельний наділ [22]

— невелика земельна ділянка [44-2,XIX] Без лісу, без пасовиська, без сіножатей, розірване на дрібні розкинені парцели, обложене нерозмірним, непрогресивним, тяжко гнітучим грунтовим податком, підтяте в самім корені, — мусило і мусить рільництво нидіти і пропадати; камінчик за камінчиком, поволі але постійно лупиться, кришиться, оддадає, розсипується.. [XIX]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. парцеля — парце́ля іменник жіночого роду дуже маленька ділянка арх. Орфографічний словник української мови
  2. парцеля — Парце́ля. Ділянка землі. Хто купить, не пожалує! Парцелі під будову, в дуже краснім місци, майже осередок Чернівців (Б., 1901, оголош. Українська літературна мова на Буковині
  3. парцеля — див. парцела. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. парцеля — див. наділ Словник чужослів Павло Штепа
  5. парцеля — ПАРЦЕ́ЛЯ див. парце́ла. Словник української мови у 20 томах
  6. парцеля — парце́ля ділянка (землі)(ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. парцеля — ДІЛЯ́НКА (окрема частина земельної площі, використовувана з певною метою, виділена за якоюсь ознакою), ДІЛЬНИ́ЦЯ рідше, ШМАТО́К, ПЛОЩИНА́, ПЛО́ЩА рідше; КЛА́ПОТЬ, КЛА́ПТИК, ПРИРІ́ЗОК, ПРИРІ́З, ПАРЦЕ́ЛА ек., ПАРЦЕ́ЛЯ заст., ПІ́ДМЕ́Т діал. Словник синонімів української мови
  8. парцеля — ПАРЦЕ́ЛЯ див. парце́ла. Словник української мови в 11 томах
  9. парцеля — (фр. — частка) Невелика земельна ділянка, дрібна частина міського кварталу, розпланованого згідно Магдебурзькому праву. Архітектура і монументальне мистецтво