парцеля

ДІЛЯ́НКА (окрема частина земельної площі, використовувана з певною метою, виділена за якоюсь ознакою), ДІЛЬНИ́ЦЯ рідше, ШМАТО́К, ПЛОЩИНА́, ПЛО́ЩА рідше; КЛА́ПОТЬ, КЛА́ПТИК, ПРИРІ́ЗОК, ПРИРІ́З, ПАРЦЕ́ЛА ек., ПАРЦЕ́ЛЯ заст., ПІ́ДМЕ́Т діал. (невелика); ПО́ЛЕ (використовується з певною метою); ПЛОЩА́ДКА (невелика, рівна); ЛА́ТКА (невелика або така, що чимось відрізняється від сусідніх); ПОДІ́ЛОК діал., заст. (виділена у користування селянській родині); ПО́СТАТЬ (яку обробляє один жнець, полільник тощо). Скоро вся ділянка вкрилася, мов письменами якимись незрозумілими, зигзагами світло-зелених покосів (Г. Хоткевич); На заповідній дільниці росли столітні дуби й сосни (О. Донченко); — Коли б тобі щаслива доля, -- Сказав ласкаво чоловік, -- Дала шматок такого поля — Ти б, синку, сіяв цілий вік! (Л. Глібов); Він шукає тієї сили, що віяла колись од вільного степу, шукає високої тирси і не знаходить нічого, — саму понуру поорану площину (Б. Грінченко); По кряжу над урвищем зберігся чималий клапоть цілини, — буде намети де ставити (О. Гончар); Невеликі все то клаптики були, одні свіжо заскороджені, другі злегка прикриті зеленою рослиною (Панас Мирний); У поповім городчику приріз зеленіє (коломийка); Мірянка була готова.. Графська земля лишилася вишита кольоровими коликами, і на кожному з них число парцели (О. Маркуш); Купив (емігрант) кілька будинків і взагалі займався спекуляцією — торгував парцелями і домами (С. Масляк); Десь восени мати вибирала на городі підмет — невелику ділянку землі (В. Минко); Поля зрошення; А женихи тим часом всі бавились там, де звичайно, — При Одісеєвім домі, на втоптаній добре площадці (переклад Бориса Тена); Взяла Катерина граблі з залізними зубками, латку озимого жита заволочила (С. Чорнобривець); Садок був невеличкий, але рясний. Нешироким поділком він простягсь аж до річки (Б. Грінченко); Приїхав (економ) до постаті, став снопи лічити (пісня).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. парцеля — Парце́ла, парцеля: — земельна частка [V] — земельний наділ [22] — невелика земельна ділянка [44-2,XIX] Без лісу, без пасовиська, без сіножатей, розірване на дрібні розкинені парцели, обложене нерозмірним, непрогресивним... Словник з творів Івана Франка
  2. парцеля — парце́ля іменник жіночого роду дуже маленька ділянка арх. Орфографічний словник української мови
  3. парцеля — Парце́ля. Ділянка землі. Хто купить, не пожалує! Парцелі під будову, в дуже краснім місци, майже осередок Чернівців (Б., 1901, оголош. Українська літературна мова на Буковині
  4. парцеля — див. парцела. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. парцеля — див. наділ Словник чужослів Павло Штепа
  6. парцеля — ПАРЦЕ́ЛЯ див. парце́ла. Словник української мови у 20 томах
  7. парцеля — парце́ля ділянка (землі)(ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. парцеля — ПАРЦЕ́ЛЯ див. парце́ла. Словник української мови в 11 томах
  9. парцеля — (фр. — частка) Невелика земельна ділянка, дрібна частина міського кварталу, розпланованого згідно Магдебурзькому праву. Архітектура і монументальне мистецтво