пенсія

Пе́нсія:

— заробітна плата, пенсія [XII]

— заробітна плата [IV]

— заробітна плата; пенсія [II]

— зарплата [X]

— тут: зарплата [1]

— крім звичайного значення також заробітна плата [24,VI,IX,VII]

— крім звичайного значення, ще: зарплата [XIX] З одного боку, великі видатки на релігію: будову церквів, попівських хат і забудовань, на попівські пенсії та вдержання всякого церковного начальства, каноників та біскупів даються дуже туго чути робочому народові, а й саме поступовання попів з народом, їх здирство та панство,— все те відвертає чимраз дужче робочих людей від церкви, від попівства [XIX]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

пенсія — пе́нсія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
пенсія — Регулярні грошові виплати як форма матеріального забезпечення. Виплачуються із Пенсійних фондів у зв’язку зі старістю, при втраті працездатності, у випадку втрати годувальника. англ. pension; нім. Rente f=, -n; угор. nyugdig; рос. пенсия. Словник із соціальної роботи
пенсія — -ї, ж. Грошове забезпечення, що видається громадянам, звичайно щомісячно, у встановлених законом випадках (в разі старості, інвалідності і т. ін.), а також гроші, одержувані в рахунок такого забезпечення. Іти (виходити) на пенсію. Великий тлумачний словник сучасної мови
пенсія — ПЕ́НСІЯ, ї, ж. Грошове забезпечення, що видається громадянам, звичайно щомісячно, у встановлених законом випадках (у разі старості, інвалідності і т. ін.), а також гроші, одержувані в рахунок такого забезпечення. Право на одержання пенсії; ІІані Бажаєва . Словник української мови у 20 томах
пенсія — Ї, ж. 1. Стипендія. Які гроші у студійка? Пенсія — і все. 2. Літня людина. Ну що ця пенсія може нам розповісти з її науковим комунізмом? Словник сучасного українського сленгу
пенсія — (-ії) ж.; студ.; жарт. Стипендія. Словник жарґонної лексики української мови
пенсія — пе́нсія (від лат. pensio – платіж) регулярні грошові виплати як форма матеріального забезпечення непрацездатних. В СРСР встановлено П. по старості, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника, персональні, П. працівникам науки тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
пенсія — Кошти, які отримує особа, котра відпрацювала певну кількість років та досягла визначеного законом віку (в Україні для жінок 55, для чоловіків 60 років); соціальна п. виплачується також у випадку інвалідності чи смерті годувальника. Універсальний словник-енциклопедія
пенсія — Пе́нсія, -сії, -сією; пе́нсії, -сій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
пенсія — ПЕ́НСІЯ, ї, ж. Грошове забезпечення, що видається громадянам, звичайно щомісячно, у встановлених законом випадках (в разі старості, інвалідності і т. ін.), а також гроші, одержувані в рахунок такого забезпечення. Словник української мови в 11 томах
пенсія — рос. пенсия грошове забезпечення, регулярні грошові виплати, що надаються громадянам при досягненні ними певного віку, у зв'язку з інвалідністю, у разі втрати годувальника та в інших передбачених законом випадках. Виплата... Eкономічна енциклопедія