пенсія

Регулярні грошові виплати як форма матеріального забезпечення. Виплачуються із Пенсійних фондів у зв’язку зі старістю, при втраті працездатності, у випадку втрати годувальника.

англ. pension; нім. Rente f=, -n; угор. nyugdig; рос. пенсия.

Джерело: Словник із соціальної роботи на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пенсія — Пе́нсія: — заробітна плата, пенсія [XII] — заробітна плата [IV] — заробітна плата; пенсія [II] — зарплата [X] — тут: зарплата [1] — крім звичайного значення також заробітна плата [24,VI,IX,VII] — крім звичайного значення... Словник з творів Івана Франка
  2. пенсія — пе́нсія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. пенсія — -ї, ж. Грошове забезпечення, що видається громадянам, звичайно щомісячно, у встановлених законом випадках (в разі старості, інвалідності і т. ін.), а також гроші, одержувані в рахунок такого забезпечення. Іти (виходити) на пенсію. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пенсія — ПЕ́НСІЯ, ї, ж. Грошове забезпечення, що видається громадянам, звичайно щомісячно, у встановлених законом випадках (у разі старості, інвалідності і т. ін.), а також гроші, одержувані в рахунок такого забезпечення. Право на одержання пенсії; ІІані Бажаєва . Словник української мови у 20 томах
  5. пенсія — Ї, ж. 1. Стипендія. Які гроші у студійка? Пенсія — і все. 2. Літня людина. Ну що ця пенсія може нам розповісти з її науковим комунізмом? Словник сучасного українського сленгу
  6. пенсія — (-ії) ж.; студ.; жарт. Стипендія. Словник жарґонної лексики української мови
  7. пенсія — пе́нсія (від лат. pensio – платіж) регулярні грошові виплати як форма матеріального забезпечення непрацездатних. В СРСР встановлено П. по старості, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника, персональні, П. працівникам науки тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. пенсія — Кошти, які отримує особа, котра відпрацювала певну кількість років та досягла визначеного законом віку (в Україні для жінок 55, для чоловіків 60 років); соціальна п. виплачується також у випадку інвалідності чи смерті годувальника. Універсальний словник-енциклопедія
  9. пенсія — Пе́нсія, -сії, -сією; пе́нсії, -сій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. пенсія — ПЕ́НСІЯ, ї, ж. Грошове забезпечення, що видається громадянам, звичайно щомісячно, у встановлених законом випадках (в разі старості, інвалідності і т. ін.), а також гроші, одержувані в рахунок такого забезпечення. Словник української мови в 11 томах
  11. пенсія — рос. пенсия грошове забезпечення, регулярні грошові виплати, що надаються громадянам при досягненні ними певного віку, у зв'язку з інвалідністю, у разі втрати годувальника та в інших передбачених законом випадках. Виплата... Eкономічна енциклопедія