пленіпотент
Ліпоте́нт, пленіпотент:
Пленіпоте́нт, преліпотент:
— виборний від сільської громади, що мав повноваження вести громадські процеси, заступати громаду перед владою чи паном [28]
— виборний від сільської громади, який мав уповноваження вести громадські процеси, заступати громаду перед владою і паном [21]
— довірена особа, повноважний представник [46-1;46-2]
— уповноважений (в справах майна) [VIII]
— уповноважений (у справах громадського майна) [22]
— уповноважений (у справах майна), довірена особа, депутат [47]
— уповноважений (у справах майна) [VI]
— уповноважений [23,54,XIX] Зате показалося з протоколу, що товстенці пленіпотентові свому Ляховецькому для ведення процесу з двором безправно зібрали і вручили 266 злп [XIX]
— уповноважений від громади (у справах майна) [20]
— уповноважений у майнових справах [44-2]
— уповноважений [II,IV,IX]
Пленіпоте́нти:
— виборні від сільської громади, які мали уповноваження вести громадські процеси, заступати громаду перед владою і паном [2]
Значення в інших словниках
- пленіпотент — пленіпоте́нт іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
- пленіпотент — -а, ч., зах. Уповноважений (у майнових справах). Великий тлумачний словник сучасної мови
- пленіпотент — Уповноважений Словник чужослів Павло Штепа
- пленіпотент — ПЛЕНІПОТЕ́НТ, а, ч., зах. Уповноважений (у майнових справах). Суперечка [за толоки та пустки] довго ходила по судах, піддержувана головно кількома заможнішими, письменними селянами, між котрими визначувався .. Словник української мови у 20 томах
- пленіпотент — ПЛЕНІПОТЕ́НТ, а, ч., зах. Уповноважений (у майнових справах). Суперечка [за толоки та пустки] довго ходила по судах, піддержувана головно кількома заможнішими, письменними селянами, між котрими визначувався .. Словник української мови в 11 томах
- пленіпотент — Пленіпоте́нт, -та м. Довѣренное лицо, уполномоченный, повѣренный. Панський пленіпотент. К. ПС. 5. Словник української мови Грінченка