побудка

побудка (183) < польськ. pobudka — стимул [MО,V]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побудка — побу́дка 1 іменник жіночого роду сигнал до вставання побу́дка 2 іменник жіночого роду намір щось зробити рідко Орфографічний словник української мови
  2. побудка — -и, ж., розм. Дія за знач. побудити I. || Сигнал до вставання після сну (у військових частинах, таборах і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. побудка — ПОБУ́ДКА¹, и, ж. Дія за знач. побуди́ти¹. – Вставай, дитино моя! – Оцю ранкову побудку, заведену в родині наче обряд, Антон чує з дитячих літ своїх (І. Волошин); // Сигнал до вставання після сну (у військових частинах, таборах і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
  4. побудка — ПІДЙО́М (сигнал до вставання), ПОБУ́ДКА розм. Рівно в шість годин двадцять хвилин звук горна прорізає тишу. — Підйом! — гукає офіцер (І. Багмут); Побудки тут не було казарменої, будили один одного тихо (Ю. Збанацький). Словник синонімів української мови
  5. побудка — ПОБУ́ДКА¹, и, ж. Дія за знач. побуди́ти¹. — Вставай, дитино моя! — Оцю ранкову побудку, заведену в родині наче обряд, Антон чує з дитячих літ своїх (Вол., Озеро.., 1959, 141); // Сигнал до вставання після сну (у військових частинах, таборах і т. ін.). Словник української мови в 11 томах