повісмо

Повісма, пові́смо:

— пучок оброблених конопель або льону, готовий для прядіння, а також одержана з нього пряжа [47]

— пучок оброблених конопель або льону, готовий до прядіння, а також одержане з нього прядиво; пасмо; міра прядива [44-1]

— тут :пучок оброблених конопель чи льону [44-2]

— зв'я́зки конопель чи льону [XIX] Панам управа не оплачувалася, а проте вони силували своїх підданих управляти льон і коноплі на домінікальних грунтах і то більшу кількість, ніж би мусили для власної потреби, і наложили рівночасно в інвентарях данини повісмами [XIX]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повісмо — пові́смо іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. повісмо — -а, с. 1》 Пучок оброблених конопель або льону, готовий для прядіння, а також одержана з нього пряжа. || Пасмо. 2》 заст. Міра прядива. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повісмо — Пові́смо, -ма, -му; -ві́сма, -ві́сом Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. повісмо — ПОВІ́СМО, а, с. 1. Пучок оброблених конопель або льону, готовий для прядіння, а також одержана з нього пряжа. Молодиці поприходили до Онисі Степанівни й розібрали все прядиво, всі повісма конопель та льону (І. Словник української мови у 20 томах
  5. повісмо — ПА́СМО (пучок волосся), ЖМУТ, ПОВІ́СМО, ПРЯ́ДКА, СТА́ЛКА (СТА́ЛЬКА) розм., СТАЛЬ діал. (довгого волосся). Уклін земний земній твоїй утомі І сивим пасмам серед чорних кіс! (М. Рильський); Вибився з-під картуза крилом грака жмут волосся (А. Словник синонімів української мови
  6. повісмо — ПОВІ́СМО, а, сер. 1. Пучок оброблених конопель або льону, готовий для прядіння, а також одержана з нього пряжа. Молодиці поприходили до Онисі Степанівни й розібрали все прядиво, всі повісма конопель та льону (Нечуй-Левицький, III, 1956, 87)... Словник української мови в 11 томах
  7. повісмо — Повісмо, -ма с. Связка пеньки или льна въ 10 или 12 жмѣнь. Вас. 200. Чуб. 408. Шух. І. 148. От баба дала дідовій дочці повісмо конопель, щоб вона за ніч спряла. Рудч. Ск. II. 51. ум. повісемце. Гол. Од. 36. Словник української мови Грінченка