1. Словник синонімів української мови

повісмо

ПА́СМО (пучок волосся), ЖМУТ, ПОВІ́СМО, ПРЯ́ДКА, СТА́ЛКА (СТА́ЛЬКА) розм., СТАЛЬ діал. (довгого волосся). Уклін земний земній твоїй утомі І сивим пасмам серед чорних кіс! (М. Рильський); Вибився з-під картуза крилом грака жмут волосся (А. Шиян); З-під капелюха вибивалося повісмо білого волосся (Ю. Збанацький); — Як засне (чоловік), то сим ножем одріжеш у його прядку волосся і оддаси мені (О. Стороженко); З голови на плечі падали дві довгенькі косички, заплетені в три сталки (С. Чорнобривець). — Пор. па́тли.

ПА́СМО (прядива, ниток і т. ін.), ПОВІ́СМО, ЖМУТ, ПРЯ́ДКА, КУ́КЛА діал. (скручений пучок прядива). На столі перед Марусею були розкидані ножиці,.. червоні пасма заполочі (І. Нечуй-Левицький); На сволоці висять повісма прядива та вовни (Леся Українка); Семен тримав у руках мішок, жмут паклі й мотузку (А. Шиян); Брала (Марійка) за півціни чесати кукли прядива (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повісмо — Повісма, пові́смо: — пучок оброблених конопель або льону, готовий для прядіння, а також одержана з нього пряжа [47] — пучок оброблених конопель або льону, готовий до прядіння, а також одержане з нього прядиво; пасмо; міра прядива [44-1] — тут... Словник з творів Івана Франка
  2. повісмо — пові́смо іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. повісмо — -а, с. 1》 Пучок оброблених конопель або льону, готовий для прядіння, а також одержана з нього пряжа. || Пасмо. 2》 заст. Міра прядива. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. повісмо — Пові́смо, -ма, -му; -ві́сма, -ві́сом Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. повісмо — ПОВІ́СМО, а, с. 1. Пучок оброблених конопель або льону, готовий для прядіння, а також одержана з нього пряжа. Молодиці поприходили до Онисі Степанівни й розібрали все прядиво, всі повісма конопель та льону (І. Словник української мови у 20 томах
  6. повісмо — ПОВІ́СМО, а, сер. 1. Пучок оброблених конопель або льону, готовий для прядіння, а також одержана з нього пряжа. Молодиці поприходили до Онисі Степанівни й розібрали все прядиво, всі повісма конопель та льону (Нечуй-Левицький, III, 1956, 87)... Словник української мови в 11 томах
  7. повісмо — Повісмо, -ма с. Связка пеньки или льна въ 10 или 12 жмѣнь. Вас. 200. Чуб. 408. Шух. І. 148. От баба дала дідовій дочці повісмо конопель, щоб вона за ніч спряла. Рудч. Ск. II. 51. ум. повісемце. Гол. Од. 36. Словник української мови Грінченка