1. Словник з творів Івана Франка

подення

Поде́ння:

— „частина, що залишається на дні“ (Ів.Фр.), дно, спід [XI]

— дно, спід [IV]

— останки на дні (Ів.Фр.) [I]

— тут: низи суспільства [31]

— солом'яна підстілка в клуні чи в оборозі [VI]

— Подення в поясненнях значить «дно, спід» (535). Насправді подення значить підклад з хмизу, соломи, дерева під стогами, оборогами тощо. [MО,IV]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подення — по́де́ння іменник середнього роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. подення — -я, с., діал. 1》 Дно. 2》 перен., зневажл. Декласовані елементи суспільства. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. подення — Поде́ння, -ння, -нню (від дно) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. подення — ПО́ДЕ́ННЯ, я, с., діал. 1. Дно. – Ніхто мене не посилав [на похорон], – відповіла [Пазя] соромливо. Достоту, як та миша під снопами, що як снопи розберуть аж до подення, то вона ховається в нору (Л. Мартович). 2. перен., зневажл. Словник української мови у 20 томах
  5. подення — ПО́ДЕ́ННЯ, я, с., діал. 1. Дно. — Ніхто мене не посилав [на похорон], — відповіла [Пазя] соромливо. Достоту, як та миша під снопами, що як снопи розберуть аж до подення, то вона ховається в нору (Март., Тв., 1954, 381). 2. перен., зневажл. Словник української мови в 11 томах
  6. подення — Поде́ння, -ня с. 1) Мѣсто на току для складыванья хлѣба въ скирды. 2) Дно саней или вообще экипажа. Словник української мови Грінченка