подення

Значення в інших словниках

1. подення — Поде́ння: — „частина, що залишається на дні“ (Ів.Фр.), дно, спід [XI] — дно, спід [IV] — останки на дні (Ів.Фр.) [I] — тут: низи суспільства [31] — солом'яна підстілка в клуні чи в оборозі [VI] — Подення в поясненнях значить «дно, спід» (535). Словник з творів Івана Франка
2. подення — по́де́ння іменник середнього роду діал. Орфографічний словник української мови
3. подення — Поде́ння, -ння, -нню (від дно) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. подення — ПО́ДЕ́ННЯ, я, с., діал. 1. Дно. – Ніхто мене не посилав [на похорон], – відповіла [Пазя] соромливо. Достоту, як та миша під снопами, що як снопи розберуть аж до подення, то вона ховається в нору (Л. Мартович). 2. перен., зневажл. Словник української мови у 20 томах
5. подення — ПО́ДЕ́ННЯ, я, с., діал. 1. Дно. — Ніхто мене не посилав [на похорон], — відповіла [Пазя] соромливо. Достоту, як та миша під снопами, що як снопи розберуть аж до подення, то вона ховається в нору (Март., Тв., 1954, 381). 2. перен., зневажл. Словник української мови в 11 томах
6. подення — Поде́ння, -ня с. 1) Мѣсто на току для складыванья хлѣба въ скирды. 2) Дно саней или вообще экипажа. Словник української мови Грінченка