поденок
поде́нок
-нка, ч.
1》 зах. Стеля у стайні.
2》 поденки, -ів, діал. Залишки на дні.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поденок — поде́нок іменник чоловічого роду cтеля в конюшні, стайні Орфографічний словник української мови
- поденок — ПОДЕ́НОК, нка, ч., діал. 1. Стеля в конюшні, стайні. 2. тільки мн. Залишки на дні; оденки. Капусти тільки поденки зосталися в діжці (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- поденок — Поде́нок, -нка м. 1) Потолокъ въ конюшнѣ. Вх. Лем. 451. 2) мн. поде́нки. Подонки, остатки. Капусти тільки поденки зосталися в діжці. Лебед. у. Словник української мови Грінченка