1. Словник української мови Грінченка

поденок

Поде́нок, -нка

м.

1) Потолокъ въ конюшнѣ. Вх. Лем. 451.

2) мн. поде́нки. Подонки, остатки. Капусти тільки поденки зосталися в діжці. Лебед. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поденок — поде́нок іменник чоловічого роду cтеля в конюшні, стайні Орфографічний словник української мови
  2. поденок — -нка, ч. 1》 зах. Стеля у стайні. 2》 поденки, -ів, діал. Залишки на дні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поденок — ПОДЕ́НОК, нка, ч., діал. 1. Стеля в конюшні, стайні. 2. тільки мн. Залишки на дні; оденки. Капусти тільки поденки зосталися в діжці (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах