поконець
по конець (треба: поконець (169) — край (чого) [MО,V]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поконець — поконе́ць прийменник скраю незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
- поконець — див. кінець Словник синонімів Вусика
- поконець — прийм., діал. Скраю; на краю. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поконець — ПОКОНЕ́ЦЬ, прийм., діал. Скраю; на краю. Він [Юра] був саме поконець села (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- поконець — ПОКОНЕ́ЦЬ, прийм., діал. Скраю; на краю. Він [Юра] був саме поконець села (Фр., IV, 1950, 419). Словник української мови в 11 томах