посвятити

Значення в інших словниках

1. посвятити — посвяти́ти 1 дієслово доконаного виду висвятити посвяти́ти 2 дієслово доконаного виду освятити посвяти́ти 3 дієслово доконаного виду повідомити комусь таємне Орфографічний словник української мови
2. посвятити — I -свячу, -святиш, док., перех., церк. 1》 Док. до святити. Посвятити лозиною жарт. — побити когось різками. 2》 Освятити все чи багато чого-небудь, у багатьох місцях. II див. посвячувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. посвятити — ПОСВЯТИ́ТИ¹, свячу́, свя́тиш, док., що, рел.-церк. 1. Док. до святи́ти. Кайдашиха просила його посвятить і Карпову хату. Їй усе-таки шкода було сина (І. Нечуй-Левицький); – Я спровадив з Англії машину для іригації, сьогодня [сьогодні] й посвятили (І. Словник української мови у 20 томах
4. посвятити — посвяти́ти лози́ною кого, жарт. Побити когось різкою. (Мати:) Він сьогодні таки доспівається, поки я посвячу його лозиною (С. Васильченко). Фразеологічний словник української мови
5. посвятити — ПРИСВЯ́ЧУВАТИ кому, чому (призначати або підносити в дар комусь твір літератури чи мистецтва), ВІДДАВА́ТИ, ПОСВЯ́ЧУВАТИ, ПОСВЯЩА́ТИ заст.; ПРИУРО́ЧУВАТИ до чого (одну подію до іншої, перев. урочистої). — Док. Словник синонімів української мови
6. посвятити — Посвяти́ти, -вячу́, -вя́тиш, -тять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. посвятити — ПОСВЯТИ́ТИ¹, свячу́, свя́тиш, док., перех., церк. 1. Док. до святи́ти. Кайдашиха просила його посвятить і Карпову хату. Їй усе-таки шкода було сина (Н.-Лев., II, 1956, 365); — Я спровадив з Англії машину для іригації, сьогодня [сьогодні] й посвятили (Фр. Словник української мови в 11 томах
8. посвятити — Посвятити, -ся см. посвячувати, -ся. Словник української мови Грінченка