поскіпати
Поскі́пати:
— порозбивати на гамуз (Ів.Фр.) [II]
— порубати, посікти [10]
— розколоти, потрощити [23]
поскіпа́ти: розбить въ дребезги [ІФ,1890]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поскіпати — поскіпа́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- поскіпати — -аю, -аєш, док., перех., розм. 1》 Поколоти на скіпки. 2》 перен., рідко. Порозбивати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поскіпати — ПОСКІПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що, розм. 1. Поколоти на скіпки. – А чим у грубі розпалювати? – Оте соснове полінце поскіпай, то й розпалиш (Сл. Б. Грінченка). 2. перен., рідко. Порозбивати. Жінки кричать: “.. Ми з коцюбами підемо і тим панським слугам голови поскіпаємо!” (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- поскіпати — ПОСКІПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. 1. Поколоти на скіпки. — А чим у грубі розпалювати? — Оте соснове полінце поскіпай, то й розпалиш (Сл. Гр.). 2. перен., рідко. Порозбивати. Жінки кричать: «..Ми з коцюбами підемо і тим панським слугам голови поскіпаємо!» (Фр., II, 1950, 49). Словник української мови в 11 томах
- поскіпати — Поскіпати, -па́ю, -єш гл. Расколоть на лучинки для растопки. А чим у грубі роспалювати? — Оте соснове полінце поскіпай, то й роспалиш. Харьк. Словник української мови Грінченка