поскіпати

Поскіпати, -па́ю, -єш

гл. Расколоть на лучинки для растопки. А чим у грубі роспалювати? — Оте соснове полінце поскіпай, то й роспалиш. Харьк.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поскіпати — Поскі́пати: — порозбивати на гамуз (Ів.Фр.) [II] — порубати, посікти [10] — розколоти, потрощити [23] поскіпа́ти: розбить въ дребезги [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
  2. поскіпати — поскіпа́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  3. поскіпати — -аю, -аєш, док., перех., розм. 1》 Поколоти на скіпки. 2》 перен., рідко. Порозбивати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поскіпати — ПОСКІПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що, розм. 1. Поколоти на скіпки. – А чим у грубі розпалювати? – Оте соснове полінце поскіпай, то й розпалиш (Сл. Б. Грінченка). 2. перен., рідко. Порозбивати. Жінки кричать: “.. Ми з коцюбами підемо і тим панським слугам голови поскіпаємо!” (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  5. поскіпати — ПОСКІПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. 1. Поколоти на скіпки. — А чим у грубі розпалювати? — Оте соснове полінце поскіпай, то й розпалиш (Сл. Гр.). 2. перен., рідко. Порозбивати. Жінки кричать: «..Ми з коцюбами підемо і тим панським слугам голови поскіпаємо!» (Фр., II, 1950, 49). Словник української мови в 11 томах