1. Словник з творів Івана Франка

посудити

(когось о щось): запідозрити когось у чомусь; [IV]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посудити — посуди́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. посудити — -суджу, -судиш, док. 1》 перех. і без додатка. Осудити кого-небудь за щось. 2》 перех. Судити, обмовляти кого-небудь якийсь час. 3》 неперех., рідко. Скласти певну думку про щось. || Поговорити, побалакати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посудити — ПОСУДИ́ТИ, суджу́, су́диш, док. 1. кого і без дод. Осудити кого-небудь за щось. Посудим людей раз, а люде десять раз (Номис); Що не йде мимо їх двору господиня.., то стане, погляне та й головою похитає, а йдуть дві – удвох подивляться та посудять... Словник української мови у 20 томах
  4. посудити — ОСУ́ДЖУВАТИ (виявляти негативне, несхвальне ставлення до кого-, чогонебудь, висловлювати невдоволення), ЗАСУ́ДЖУВАТИ, СУДИ́ТИ, ГУ́ДИТИ, ОГУ́ДЖУВАТИ (ОБГУ́ДЖУВАТИ розм.), ГА́НИТИ, ПЛЯМУВА́ТИ, ОСУДЖА́ТИ рідше, ПЛЯМИ́ТИ рідше, ГАНЬБИ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
  5. посудити — ПОСУДИ́ТИ, суджу́, су́диш, док. 1. перех. і без додатка. Осудити кого-небудь за щось. Посудим людей раз, а люде десять раз (Номис, 1864, № 7016); Що не йде мимо їх двору господиня.. Словник української мови в 11 томах
  6. посудити — Посуди́ти, -джу́, -диш гл. Посудить. Посудим людей раз, а люде десять раз. Ном. № 7016. Словник української мови Грінченка