1. Словник з творів Івана Франка

поєднати

поєднати кого (399) — домовитися з ким [MО,V]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поєднати — поєдна́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поєднати — див. поєднувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поєднати — ПОЄДНА́ТИ див. поє́днувати. Словник української мови у 20 томах
  4. поєднати — ДОМО́ВИТИСЯ з ким (у попередніх розмовах, переговорах досягти певної згоди, вирішити щось), УМО́ВИТИСЯ (ВМО́ВИТИСЯ), ЗМО́ВИТИСЯ, ДОМО́ВИТИ кого, що, ДОГОВОРИ́ТИСЯ, ЗГОВОРИ́ТИСЯ, ПОГО́ДИТИСЯ, ЗГО́ДИТИСЯ рідше, ЗЛА́ДИТИСЯ розм., ПОЛАДНА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. поєднати — Поєдна́ти, -на́ю, -на́єш, -на́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. поєднати — ПОЄДНА́ТИ див. поє́днувати. Словник української мови в 11 томах
  7. поєднати — Поєдна́ти, -на́ю, -єш гл. 1) Соединить. В неволі, в самоті немає, нема з ким серця поєднать. Шевч. 584. 2) Примирить. Поєднає з недолею і з людьми. Шевч. 338. 3) Договорить, нанять. Так він то позвав Кузьму Трохимовича та й поєднав його, щоб списав йому салдата. Кв. Словник української мови Грінченка