пробощ

Про́бощ:

— католицький ксьондз [40]

— парох, настоятель парафії [46-1]

— польський католицький піп [IX]

— священик [30]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пробощ — пробо́щ іменник чоловічого роду, істота парафіяльний священик діал. Орфографічний словник української мови
  2. пробощ — -а, ч., церк. Те саме, що парох. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пробощ — ПРО́БОЩ, а, ч., церк. Те саме, що па́рох. [Сава:] Був я у попа! І так наскаржився мені отець Іван на пробоща, що я хотів поїхать зараз у Немирів (І. Карпенко-Карий); Коли в гроті з'явилися пробощ і вельможа з Петербурга, їх зустріли галасом, вигуками, дзвоном келихів... (Л. Смілянський). Словник української мови у 20 томах
  4. пробощ — СВЯЩЕ́НИК (служитель культу православної та греко-католицької церкви). ПІП розм., ПАНОТЕ́ЦЬ розм., БА́ТЮШКА розм., ІЄРЕ́Й церк., ПРОТОІЄРЕ́Й церк., ПРОТОЄРЕ́Й розм., ПРОТОПІП церк., ПРЕСВІ́ТЕР церк., ПА́СТИР заст. книжн. Словник синонімів української мови
  5. пробощ — ПРОБО́Щ, а, ч., церк. Те саме, що па́рох. [Сава:] Був я у попа! І так наскаржився мені отець Іван на пробоща, що я хотів поїхать зараз у Немирів (К. Словник української мови в 11 томах