пробощ

Значення в інших словниках

1. пробощ — Про́бощ: — католицький ксьондз [40] — парох, настоятель парафії [46-1] — польський католицький піп [IX] — священик [30] Словник з творів Івана Франка
2. пробощ — пробо́щ іменник чоловічого роду, істота парафіяльний священик діал. Орфографічний словник української мови
3. пробощ — ПРО́БОЩ, а, ч., церк. Те саме, що па́рох. [Сава:] Був я у попа! І так наскаржився мені отець Іван на пробоща, що я хотів поїхать зараз у Немирів (І. Карпенко-Карий); Коли в гроті з'явилися пробощ і вельможа з Петербурга, їх зустріли галасом, вигуками, дзвоном келихів... (Л. Смілянський). Словник української мови у 20 томах
4. пробощ — СВЯЩЕ́НИК (служитель культу православної та греко-католицької церкви). ПІП розм., ПАНОТЕ́ЦЬ розм., БА́ТЮШКА розм., ІЄРЕ́Й церк., ПРОТОІЄРЕ́Й церк., ПРОТОЄРЕ́Й розм., ПРОТОПІП церк., ПРЕСВІ́ТЕР церк., ПА́СТИР заст. книжн. Словник синонімів української мови
5. пробощ — ПРОБО́Щ, а, ч., церк. Те саме, що па́рох. [Сава:] Був я у попа! І так наскаржився мені отець Іван на пробоща, що я хотів поїхать зараз у Немирів (К. Словник української мови в 11 томах