провінціал
У католицькій церкві: начальник монастирів одної церковної округи (провінції) [II]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- провінціал — провінціа́л іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- провінціал — -а, ч., розм. Житель провінції. || Людина, що дотримується у своїй поведінці, звичках провінціального укладу життя. Великий тлумачний словник сучасної мови
- провінціал — ПРОВІНЦІА́Л, а, ч., розм. Житель провінції. [Хуса:] Найчільніший провінціал зрівнятися не може з тим, хто зоветься “римський громадянин” (Леся Українка); // Людина, що дотримується у своїй поведінці, звичках провінціального укладу життя. Словник української мови у 20 томах
- провінціал — ПРОВІНЦІА́Л, а, ч., розм. Житель провінції. [Xуса:] Найчільніший провінціал зрівнятися не може з тим, хто зоветься «римський громадянин» (Л. Укр., III, 1952, 173); // Людина, що дотримується у своїй поведінці, звичках провінціального укладу життя. Словник української мови в 11 томах