рунтати

Ру́нтати:

— турбувати, руйнувати, красти, тягнути, цупити [45]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рунтати — ру́нтати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. рунтати — -аю, -аєш, недок., перех., діал. Тривожити, турбувати. || Зрушувати з місця, чіпати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рунтати — РУ́НТАТИ, аю, аєш, недок., кого, що, діал. Тривожити, турбувати; // Зрушувати з місця, чіпати. Ми як найшли того мертвяка, так .. його не рунтали (Сл. Б. Грінченка); Як то з-під церкови [церкви] рунтати [дошки] (В. Стефаник). Словник української мови у 20 томах
  4. рунтати — РУ́НТАТИ, аю, аєш, недок., перех., діал. Тривожити, турбувати; // Зрушувати з місця, чіпати. Ми як найшли того мертвяка, так.. його не рунтали (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  5. рунтати — Рунтати, -таю, -єш гл. Тревожить, безпокоить, трогать съ мѣста, разрушать. Ми як найшли того мертв'яка, так він і лежав до сліствія, його не рунтали, не роздівали, не займали. Верхнеднѣпр. у. Словник української мови Грінченка