1. Орфографічний словник української мови

рунтати

ру́нтати

дієслово недоконаного виду

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рунтати — Ру́нтати: — турбувати, руйнувати, красти, тягнути, цупити [45] Словник з творів Івана Франка
  2. рунтати — РУ́НТАТИ, аю, аєш, недок., кого, що, діал. Тривожити, турбувати; // Зрушувати з місця, чіпати. Ми як найшли того мертвяка, так .. його не рунтали (Сл. Б. Грінченка); Як то з-під церкови [церкви] рунтати [дошки] (В. Стефаник). Словник української мови у 20 томах
  3. рунтати — -аю, -аєш, недок., перех., діал. Тривожити, турбувати. || Зрушувати з місця, чіпати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рунтати — Рунтати, -таю, -єш гл. Тревожить, безпокоить, трогать съ мѣста, разрушать. Ми як найшли того мертв'яка, так він і лежав до сліствія, його не рунтали, не роздівали, не займали. Верхнеднѣпр. у. Словник української мови Грінченка
  5. рунтати — РУ́НТАТИ, аю, аєш, недок., перех., діал. Тривожити, турбувати; // Зрушувати з місця, чіпати. Ми як найшли того мертвяка, так.. його не рунтали (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах