сигнатура

Значення в інших словниках

1. сигнатура — сигнату́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. сигнатура — -и, ж. 1》 Копія рецепта лікаря, яку прикріплюють до ліків, що відпускають замовникові. || Частина рецепта, в якій зазначений спосіб прийому ліків. 2》 друк. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сигнатура — Підпис Словник чужослів Павло Штепа
4. сигнатура — СИГНАТУ́РА, и, ж. 1. Копія рецепта лікаря, яку прикріплюють до ліків, що відпускають замовникові. 2. полігр. Цифра на першій і третій сторінках друкованого аркуша в книжці чи журналі, що позначає порядковий номер цього аркуша при брошуруванні видання. Словник української мови у 20 томах
5. сигнатура — сигнату́ра (лат. signatura, від signo – визначаю, позначую) 1. Копія рецепта лікаря, яка додається в аптеці до ліків, що відпускаються. Словник іншомовних слів Мельничука
6. сигнатура — СИГНАТУ́РА, и, ж. 1. Копія рецепта лікаря, яку прикріплюють до ліків, що відпускають замовникові. 2. друк. Цифра на першій і третій сторінках друкованого аркуша в книжці чи журналі, що позначає порядковий номер цього аркуша при брошуруванні видання. Словник української мови в 11 томах
7. сигнатура — (лат. — визначати) Напис на п'єдесталі давнього пам'ятника, статуї із зазначенням зображеної особи, часу виконання або автора. Архітектура і монументальне мистецтво