сказа
Ска́за, сказ:
— вада, огріх [4,II ]
— вада, огріх, порок, ганж [1]
— огріх, вада [IV]
— огріх, порок, вада [21]
— слід після рани [52]
— хиба, пляма [X]
— пляма, хвороба, сказ [XII]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сказа — ска́за іменник жіночого роду огріх, вада) діал. Орфографічний словник української мови
- сказа — -и, ж., зах. Огріх, вада. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сказа — СКА́ЗА, и, ж., діал. Огріх, вада. Батько кував та перековував кожду [кожну] часть [частину] по кілька разів, .. щоб ніде не було скази, ані задирки (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- сказа — ска́за → сказ (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- сказа — сказ напада́є (нахо́дить) / напа́в (найшо́в) на кого, рідше кого. Кого-небудь охоплює сильне почуття гніву, роздратування і т. ін. — То молиться (батько) в кутку цілими вечорами, то нападає на нього такий сказ, що не тільки люди, а й боги в хаті не вдержаться… (Григорій Тютюнник). Фразеологічний словник української мови
- сказа — СКА́ЗА, и, ж., діал. Огріх, вада. Батько кував та перековував кожду часть по кілька разів,.. щоб ніде не було скази, ані задирки (Фр., IV, 1950, 191). Словник української мови в 11 томах