сказа

ска́засказ (ст)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сказа — Ска́за, сказ: — вада, огріх [4,II ] — вада, огріх, порок, ганж [1] — огріх, вада [IV] — огріх, порок, вада [21] — слід після рани [52] — хиба, пляма [X] — пляма, хвороба, сказ [XII] Словник з творів Івана Франка
  2. сказа — СКА́ЗА, и, ж., діал. Огріх, вада. Батько кував та перековував кожду [кожну] часть [частину] по кілька разів, .. щоб ніде не було скази, ані задирки (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  3. сказа — ска́за іменник жіночого роду огріх, вада) діал. Орфографічний словник української мови
  4. сказа — -и, ж., зах. Огріх, вада. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сказа — СКА́ЗА, и, ж., діал. Огріх, вада. Батько кував та перековував кожду часть по кілька разів,.. щоб ніде не було скази, ані задирки (Фр., IV, 1950, 191). Словник української мови в 11 томах
  6. сказа — сказ напада́є (нахо́дить) / напа́в (найшо́в) на кого, рідше кого. Кого-небудь охоплює сильне почуття гніву, роздратування і т. ін. — То молиться (батько) в кутку цілими вечорами, то нападає на нього такий сказ, що не тільки люди, а й боги в хаті не вдержаться… (Григорій Тютюнник). Фразеологічний словник української мови