1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

скакати

скака́ти 1. скакати, стрибати

◊ ска́че як блоха́ про легковажну, несерйозну людину (Франко)

2. задиратися, сваритися (м, ср, ст): Чого ти нині такий злий? Чи я тому винен, що Гілярко не прийшов? Я думав, що тобі щось недобре, а ти відразу скачеш (Нижанківський)

◊ скака́ти до оче́й → скакати 2 (ст)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скакати — скака́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. скакати — Стрибати, плигати, (вгору) ПІДСКАКУВАТИ, підлітати, (через що) ПЕРЕСКАКУВАТИ; (- тіні) мерехтіти; (перед очима) мигтіти; (за ким) бігти підстрибом; (- серце) сіпати, калатати; (коло кого) упадати; (гопки) танцювати; (в огонь і воду) іти; (у гречку) ІД. Словник синонімів Караванського
  3. скакати — див. стрибати; танцювати Словник синонімів Вусика
  4. скакати — [скакатие] -ачу, -ачеиш; нак. -ачи, -ач'іт' і -айу, -айеиш; нак. -ай, -айтеи Орфоепічний словник української мови
  5. скакати — скачу, скачеш і скакаю, скакаєш, недок. 1》 Робити стрибок, стрибки; стрибати. || Стрибком кидатися вниз. || Стрибком вихоплюватися кудись, на що-небудь. Скакати в гречку — див. гречка. Скакати діда — стрибати на одній нозі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. скакати — моск. стрибати стрибати, стрибнути, стрибонути, вистрибувати, вистрибнути, повистрибувати, •відстрибувати, відстрибнути, повідстрибувати, застрибувати, застрибати, позастрибувати, зістрибувати, зістрибати, позістрибувати, перестрибувати, перестрибнути... Словник чужослів Павло Штепа
  7. скакати — СКАКА́ТИ, скачу́, ска́чеш і скака́ю, скака́єш, недок. 1. Робити стрибок, стрибки; стрибати. Скаче, як теля на мотузку (прислів'я); Та й мордувалося ж скажене бісеня!... Словник української мови у 20 томах
  8. скакати — Будеш гак скакати, як я буду грати. Мусиш так робити, як я велю. Вище колін не підскочиш, бо й коліна скачуть. Характеристичне порівняння життєвого досвіду. Неможливого не зробиш. Де не можеш перескочити, там перелізь. Добра рада. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. скакати — Чу, -чеш, недок. 1. Необґрунтовано висувати претензії, капризувати. А ти чого скачеш? У твоїй ситуації такого взагалі неможна допускати. 2. Намагатись вивести когось із себе, роздратувати. Ти не маєш права до мене скакати: каші мало з'їв. Словник сучасного українського сленгу
  10. скакати — (аж) і́скри з оче́й си́плються (летя́ть, ска́чуть і т. ін.) / поси́пались (полеті́ли, поскака́ли і т. ін.). 1. Дуже сильно. Шість чоловік беремось і «бараном» таранимо, б’ємо, б’ємо, аж іскри з очей сиплються, доки лом сталевий заганяємо... Фразеологічний словник української мови
  11. скакати — ВИСКА́КУВАТИ (стрибати звідки-небудь кудись; стрибком вибиратися на кого-, що-небудь), ВИСТРИ́БУВАТИ, ВИПЛИ́ГУВАТИ, СКАКА́ТИ, ВИКИДА́ТИСЯ. — Док.: ви́скочити, ви́стрибнути, ви́плигнути, ско́чити, ви́кинутися, ви́приснути рідко. Словник синонімів української мови
  12. скакати — Скака́ти, скачу́, ска́чеш, -чуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. скакати — СКАКА́ТИ, скачу́, ска́чеш і скака́ю, скака́єш, недок. 1. Робити стрибок, стрибки; стрибати. Скаче, як теля на мотузку (Укр.. присл.., 1955, 304); Та й мордувалося ж скажене бісеня!... Словник української мови в 11 томах
  14. скакати — Скакати, -чу, -чеш, одн. в. скакнути, -ну, -неш гл. 1) Скакать, прыгать, прыгнуть. Скачи, враже, як пан каже, на те він багатий. Шевч. Искра з печі скакнула. Ном. № 11797. 2) Только несов. в. Танцовать. Черниг. Словник української мови Грінченка