скакати

ВИСКА́КУВАТИ (стрибати звідки-небудь кудись; стрибком вибиратися на кого-, що-небудь), ВИСТРИ́БУВАТИ, ВИПЛИ́ГУВАТИ, СКАКА́ТИ, ВИКИДА́ТИСЯ. — Док.: ви́скочити, ви́стрибнути, ви́плигнути, ско́чити, ви́кинутися, ви́приснути рідко. Вискакує з кабіни чоловік у дубленому кожусі (А. Шиян); Гервасій.. вискакує на коня і щодуху мчить до Окуня (М. Стельмах); На великий гранітний камінь.. вистрибнув Гавриш (Г. Коцюба); На шляху стояла машина, і з неї з гамором та сміхом виплигували дівчата (Григорій Тютюнник); Я скачу на коня, жену й жену без тями (І. Франко); Незабаром парашутисти почали приземлятися, а з літаків викидалися все нові й нові (Л. Смілянський).

Ї́ХАТИ (про людей — пересуватися на якомусь із видів транспорту), ІТИ́ (ЙТИ), КОТИ́ТИ розм., ПОГАНЯ́ТИ розм.; МЧА́ТИ, МЧА́ТИСЯ, ЛЕТІ́ТИ, НЕСТИ́СЯ, ГНА́ТИ розм., ГНА́ТИСЯ розм., МАЙНУВА́ТИ діал. (швидко); СКАКА́ТИ (на коні); ТРЮ́ХАТИ розм. (верхи, повільно); ПЕ́РТИ фам. (на значну відстань). Їхав Кармель далі та все тільки оглядавсь на село Лани (Марко Вовчок); Мати Кібела Пишно в короні зубчатій по Фрігії іде в колісниці (М. Зеров); Кілька разів шофер зупинявся в селах.., скидав ящики з посудом і залізом.. і котив далі (В. Кучер); Дома жінка, діти Батька ждуть і хліба ждуть, Треба далі поганяти, З дому ж виїхав давно (П. Дорошко); Він ("Запорожець") мчав ґрунтовою дорогою поміж високою й густою пшеницею (І. Сочивець); З'їхавши на високий кряж, озирнувсь Кирило Тур, аж із-під гаю хтось мчиться навзаводи на сивому коні (П. Куліш); Він летів пишною каретою й насилу наздогнав Єремію (І. Нечуй-Левицький); Кінна розвідка неслася вздовж вулиці і топтала ворогів (О. Довженко); Шляхом від Бахчисарая до Ак-мечеті гнав вершник шаленим галопом (О. Іваненко); — Скажи, коню, до кого це ви так нагло гнались? — До якоїсь чорнобривки Всю ніч майнували (Т. Шевченко); Скаче вершник по полю, не жаліє коня (С. Голованівський); Попереду верхи трюхав конем Василь Назарович Боженко (Ю. Смолич); Зараз бригада прибула сюди, на останній штурм. Цілу добу перли на повному газі, щоб встигнути... (О. Гончар).

СТРИБА́ТИ (робити стрибок, стрибки), ПЛИГА́ТИ, СКАКА́ТИ, ЦИБА́ТИ, БРИКА́ТИ, ВИБРИ́КУВАТИ, ГО́ПАТИ розм., ГО́ПКАТИ розм., ГАЦА́ТИ розм. — Док.: стрибну́ти, плигнути, плигону́ти підсил. скі́кнути, ско́чити. В чистім полі на роздоллі Молоде ягня стрибає (П. Грабовський); Хлопці повлазили в човен та давай стрибать з човна в воду на бік, де було води по пояс.. Я довго дивився та й думав: "Ви скакаєте в воду, як маленькі, а от я скочу так, як плигають парубки з каменя або з гатки в воду" (І. Нечуй-Левицький); — Хочу, щоб ти (Катре) не цибала бездумно, наче кізка. Життя не луг (Н. Рибак); Козенята.. вибрикували на довгих тонких ніжках (О. Донченко).

ТАНЦЮВА́ТИ (виконувати танець), ГАРЦЮВА́ТИ розм., ГОПЦЮВА́ТИ розм., ГО́ПКАТИ розм., ГО́ПАТИ розм.; СКАКА́ТИ розм., СТРИБА́ТИ розм., ГАЦА́ТИ розм. (підстрибуючи); ЧЕСА́ТИ розм., КРЕСА́ТИ розм., САДИ́ТИ розм., ШКВА́РИТИ розм., ВИТИНА́ТИ розм., УТИНА́ТИ розм., ТЯ́ТИ розм., ВІДДИРА́ТИ розм. (із запалом, швидко); ВИТАНЦЬО́ВУВАТИ розм. (із запалом або довго); ВИКАБЛУ́ЧУВАТИ розм. (б'ючи підборами); ВИБИВА́ТИ розм. (притупуючи); ПРОТАНЦЬО́ВУВАТИ розм. (певну відстань, якийсь час). Дві пари швидко рушалися серед натовпу — то вони танцювали (Б. Грінченко); Хлопці, піт аж ллється з шкури, Коло їх гарцюють (П. Гулак-Артемовський); Ріжуть скрипки і бандури, Дівчата гопцюють (П. Гулак-Артемовський); Як уже вийдуть на вулицю, то-то вже співають дівчата, а хлопці гопкають дружби (Словник Б. Грінченка); Підтикався (писар) та й давай вегері скакати перед громадою (Г. Квітка-Основ'яненко); Не до Бога полинули ті палкі молитви палких фанатиків: пішли вони до темних сил, котрі у пеклі аж стрибали гопака, зачувши ті неправдиві молитви (І. Нечуй-Левицький); — Не бійся, якби з хлопцями, то так би гацала козачка́, що аж хата трусилася б! (І. Нечуй-Левицький); І чеше Ванька вільної циганської, і руки в нього в такт по халявах дрібушечки вибивають: — Тра-та-та! (Остап Вишня); З мотокорпусу хлопці-молодці Крешуть "Яблучко" на мостовій (А. Малишко); — Сади, Мітла, сади! — кричали танцюристи до круглого, як барило, козака (П. Панч); Хлопці шкварили "Яблучко" з такими алюрами й кониками, яких світ ніколи не бачив (І. Микитенко); — А ми гуляємо, гопака витинаємо (Б. Грінченко); Кобзар вшкварив, а козаки — Аж Хортиця гнеться — Метелиці та гопака Гуртом оддирають (Т. Шевченко); Як вітер, літає Марина, танцює-витанцьовує (І. Нечуй-Левицький); В хлоп'ячому гуртожитку.. викаблучували такого гопака, що будинок ходором ходив (С. Журахович); Он ланкова з трактористом Іваном.. Так пропливають у згоді з баяном, Так вибивають, що тягне й мене (С. Олійник); Василь творив свій танець на сонних вуличках не вперше. Коли він протанцьовував коло чиєїсь клуні чи кошари, старі люди не раз прокидались (О. Довженко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скакати — скака́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. скакати — Стрибати, плигати, (вгору) ПІДСКАКУВАТИ, підлітати, (через що) ПЕРЕСКАКУВАТИ; (- тіні) мерехтіти; (перед очима) мигтіти; (за ким) бігти підстрибом; (- серце) сіпати, калатати; (коло кого) упадати; (гопки) танцювати; (в огонь і воду) іти; (у гречку) ІД. Словник синонімів Караванського
  3. скакати — див. стрибати; танцювати Словник синонімів Вусика
  4. скакати — [скакатие] -ачу, -ачеиш; нак. -ачи, -ач'іт' і -айу, -айеиш; нак. -ай, -айтеи Орфоепічний словник української мови
  5. скакати — скачу, скачеш і скакаю, скакаєш, недок. 1》 Робити стрибок, стрибки; стрибати. || Стрибком кидатися вниз. || Стрибком вихоплюватися кудись, на що-небудь. Скакати в гречку — див. гречка. Скакати діда — стрибати на одній нозі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. скакати — моск. стрибати стрибати, стрибнути, стрибонути, вистрибувати, вистрибнути, повистрибувати, •відстрибувати, відстрибнути, повідстрибувати, застрибувати, застрибати, позастрибувати, зістрибувати, зістрибати, позістрибувати, перестрибувати, перестрибнути... Словник чужослів Павло Штепа
  7. скакати — СКАКА́ТИ, скачу́, ска́чеш і скака́ю, скака́єш, недок. 1. Робити стрибок, стрибки; стрибати. Скаче, як теля на мотузку (прислів'я); Та й мордувалося ж скажене бісеня!... Словник української мови у 20 томах
  8. скакати — скака́ти 1. скакати, стрибати ◊ ска́че як блоха́ про легковажну, несерйозну людину (Франко) 2. задиратися, сваритися (м, ср, ст): Чого ти нині такий злий? Чи я тому винен, що Гілярко не прийшов? Я думав, що тобі щось недобре, а ти відразу скачеш (Нижанківський) ◊ скака́ти до оче́й → скакати 2 (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. скакати — Будеш гак скакати, як я буду грати. Мусиш так робити, як я велю. Вище колін не підскочиш, бо й коліна скачуть. Характеристичне порівняння життєвого досвіду. Неможливого не зробиш. Де не можеш перескочити, там перелізь. Добра рада. Приповідки або українсько-народня філософія
  10. скакати — Чу, -чеш, недок. 1. Необґрунтовано висувати претензії, капризувати. А ти чого скачеш? У твоїй ситуації такого взагалі неможна допускати. 2. Намагатись вивести когось із себе, роздратувати. Ти не маєш права до мене скакати: каші мало з'їв. Словник сучасного українського сленгу
  11. скакати — (аж) і́скри з оче́й си́плються (летя́ть, ска́чуть і т. ін.) / поси́пались (полеті́ли, поскака́ли і т. ін.). 1. Дуже сильно. Шість чоловік беремось і «бараном» таранимо, б’ємо, б’ємо, аж іскри з очей сиплються, доки лом сталевий заганяємо... Фразеологічний словник української мови
  12. скакати — Скака́ти, скачу́, ска́чеш, -чуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. скакати — СКАКА́ТИ, скачу́, ска́чеш і скака́ю, скака́єш, недок. 1. Робити стрибок, стрибки; стрибати. Скаче, як теля на мотузку (Укр.. присл.., 1955, 304); Та й мордувалося ж скажене бісеня!... Словник української мови в 11 томах
  14. скакати — Скакати, -чу, -чеш, одн. в. скакнути, -ну, -неш гл. 1) Скакать, прыгать, прыгнуть. Скачи, враже, як пан каже, на те він багатий. Шевч. Искра з печі скакнула. Ном. № 11797. 2) Только несов. в. Танцовать. Черниг. Словник української мови Грінченка