статкувати

Значення в інших словниках

1. статкувати — статкува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. статкувати — див. багатіти; господарювати Словник синонімів Вусика
3. статкувати — СТАТКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. 1. Добре хазяйнувати, старанно працювати. [Аблакат:] Коли Данило не статкує, то, на мене, я б одного Михайла зробив хазяїном, а то вся праця пропаде (І. Карпенко-Карий); Почав він пір'ячко до пір'ячка збирати .. Словник української мови у 20 томах
4. статкувати — -ую, -уєш, недок., розм. 1》 Добре хазяйнувати, старанно працювати. || Нормально діяти. 2》 Поводити себе добре, розсудливо. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. статкувати — Статкува́ти, -ку́ю, -ку́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. статкувати — СТАТКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. 1. Добре хазяйнувати, старанно працювати. [Аблакат:] Коли Данило не статкує, то, на мене, я б одного Михайла зробив хазяїном, а то вся праця пропаде (К.-Карий, І, 1960, 184); Почав він пір’ячко до пір’ячка збирати.. Словник української мови в 11 томах
7. статкувати — Статкува́ти, -ку́ю, -єш гл. Благоразумно вести себя, хорошо вести дѣло, хорошо хозяйничать, работать. Ном. № 8113. Я тебе беру, хлопче, до себе, і як тільки будеш статкувати, то й кожух тобі справлю та й на другий рік не підеш нікуди, в мене будеш. Подол. Словник української мови Грінченка