стрик

Стрий, стрик:

— батьків брат [45]

— дядько (батьків брат) [4;15]

— дядько (брат батька) [21,46-2,51,52,I,IV,X,XII]

— дядько [9,V,VIII,XI]

— дядько (брат батька); стрийна — дружина стрия [1]

— дядько; тут в розумінні «друг» [XIX] Але з цілого зв'язку того свята і з враження, яке викликало воно в Петербурзі, видно, що тота ніби всеслов'янсько-католицька демонстрація вимірена була проти православної Росії, що верховодці того свята хотіли показати Росії, що ось, мовляв, слов'яни прочунялись, пізнали, хто їм стрик, і перестали тягти на північ, а зато тягнуть в релігійнім згляді на полудень, а в політичнім згляді — куди?. [XIX]

— те ж саме, що і стрий: дядько по батькові, брат батька та чоловік батькової сестри [44-1]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стрик — стрик іменник чоловічого роду, істота стрий діал. Орфографічний словник української мови
  2. стрик — СТРИК¹, а, ч., діал. Те саме, що стрий. Їх було три брати .. По смерті батька, а мого небіжчика стрика, вони поділили поміж себе його невеличкий ґрунт, поженилися (І. Франко); Хлопець з радісним криком: “Стрик приїхав!... Словник української мови у 20 томах
  3. стрик — стрик I.= стри́йко (ср, ст): Катерина ще глибоко спала, як Гриць уставав, варив ячмінну каву з цикорією собі і стрикові. Обидва любили міцну каву, що тягнулася як смола (Тарнавський З.)||стрийко ◊ вбра́тися як стрик на Вели́кдень → вбратися стрик II.вул. зашморг (ст)||стричок Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. стрик — I -а, ч., зах. Те саме, що стрий. II -а, ч. Вірусна хвороба томату в теплицях. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. стрик — ДЯ́ДЬКО (брат батька або матері; чоловік тітки), ДЯ́ДЯ розм.; ДЯ́ДЬО розм.; ВУ́ЙКО діал., ВУЙ діал. (брат матері); СТРИЙ діал., СТРИК діал., СТРИ́ЙКО діал. (брат батька). Словник синонімів української мови
  6. стрик — СТРИК, а, ч., діал. Те саме, що стрий. Їх було три брати.. По смерті батька, а мого небіжчика стрика, вони поділили поміж себе його невеличкий грунт, поженилися (Фр., І, 1955, 213); Хлопець з радісним криком: «Стрик приїхав!... Словник української мови в 11 томах
  7. стрик — Стрик, -ку м. = стрий. Вх. Уг. 270. Словник української мови Грінченка