стрик
ДЯ́ДЬКО (брат батька або матері; чоловік тітки), ДЯ́ДЯ розм.; ДЯ́ДЬО розм.; ВУ́ЙКО діал., ВУЙ діал. (брат матері); СТРИЙ діал., СТРИК діал., СТРИ́ЙКО діал. (брат батька). — Атож, лишуся до ранку, — радіючи нагоді побути цілу ніч з своєю ріднею, погодився з дядьком Остап. — То кличте ж до хати, дядю Федоре (А. Головко); — Нема чого йти додому, — думав пустунчик, — отець, напевно, уб'є на смерть. Утечу найліпше до вуйка, там бабуня мене не дасть (С. Ковалів); Князь з роду Ольговичів, Всеволод, знехтувавши родом і старшинством, напав на свого стрия Ярослава (П. Загребельний); Часом його стрик, Павло Гаєвий, передержав його якийсь час у себе, але недовго (Лесь Мартович); — Що там дома, що мати, стрийко, брати? (Юліан Опільський).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стрик — Стрий, стрик: — батьків брат [45] — дядько (батьків брат) [4;15] — дядько (брат батька) [21,46-2,51,52,I,IV,X,XII] — дядько [9,V,VIII,XI] — дядько (брат батька); стрийна — дружина стрия [1] — дядько... Словник з творів Івана Франка
- стрик — стрик іменник чоловічого роду, істота стрий діал. Орфографічний словник української мови
- стрик — СТРИК¹, а, ч., діал. Те саме, що стрий. Їх було три брати .. По смерті батька, а мого небіжчика стрика, вони поділили поміж себе його невеличкий ґрунт, поженилися (І. Франко); Хлопець з радісним криком: “Стрик приїхав!... Словник української мови у 20 томах
- стрик — стрик I.= стри́йко (ср, ст): Катерина ще глибоко спала, як Гриць уставав, варив ячмінну каву з цикорією собі і стрикові. Обидва любили міцну каву, що тягнулася як смола (Тарнавський З.)||стрийко ◊ вбра́тися як стрик на Вели́кдень → вбратися стрик II.вул. зашморг (ст)||стричок Лексикон львівський: поважно і на жарт
- стрик — I -а, ч., зах. Те саме, що стрий. II -а, ч. Вірусна хвороба томату в теплицях. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стрик — СТРИК, а, ч., діал. Те саме, що стрий. Їх було три брати.. По смерті батька, а мого небіжчика стрика, вони поділили поміж себе його невеличкий грунт, поженилися (Фр., І, 1955, 213); Хлопець з радісним криком: «Стрик приїхав!... Словник української мови в 11 томах
- стрик — Стрик, -ку м. = стрий. Вх. Уг. 270. Словник української мови Грінченка