стриманий

ЗАТАМО́ВАНИЙ (перев. про почуття — який виявляється не повною мірою), СТРИ́МАНИЙ, ПРИГЛУ́ШЕНИЙ, ПРИДУ́ШЕНИЙ, ЗДУ́ШЕНИЙ, ПРИЧА́ЄНИЙ, ЗДЕ́РЖАНИЙ розм. В очах його люди побачили затамовану тугу (В. Собко); Щорс почав говорити. Не голосно, але в кожному його слові було стільки сили, ясності і стриманого гніву (О. Довженко); Він вислизає на вулицю і чує позад себе приглушений надривний плач (М. Стельмах); У когось вирвалось придушене зітхання (П. Панч); Зрідка було чути здушений стогін, короткий вигук-наказ хірурга (С. Журахович); На полях, що розстилалися обабіч дороги, чулися невиразні шерехи: то тріск сухого бур'яну.., то причаєне шарудіння (Григорій Тютюнник).

НЕЯСКРА́ВИЙ (про світло, колір — приємний для ока, який не дратує), СПОКІ́ЙНИЙ, СТРИ́МАНИЙ. Неяскраве світло настільної лампи падало на диван, на частину підлоги (В. Собко); Нові (будинки) пишалися дротяними сітками, пофарбованими у спокійний, сталевий колір (Ірина Вільде). — Пор. 2. те́плий, 1. тьмя́ний.

СПОКІ́ЙНИЙ (який має вдачу, що відзначається спокоєм, рівністю), СУПОКІ́ЙНИЙ, РІ́ВНИЙ, ТИ́ХИЙ (який поводиться тихо, не створює неспокою); СМИ́РНИЙ, СУМИ́РНИЙ, МИ́РНИЙ рідше, СМИРЕ́ННИЙ підсил., А́НГЕЛЬСЬКИЙ підсил., ТИХОМИ́РНИЙ розм., ПЛО́ХИЙ розм., ПЛОХЕ́НЬКИЙ розм., РАХМА́ННИЙ рідше (не здатний спричинити зло, схильний до злагоди); ФЛЕГМАТИ́ЧНИЙ (який характеризується незворушним спокоєм, що межує з байдужістю). Федько — цілковита протилежність братові: завжди задумливий, спокійний (О. Донченко); Всі вони мали велику шанобу до пана Адама за його рівний характер (М. Коцюбинський); — Хлопець мій слабовитий та дуже смирний, там школярі заскубуть його та заклюють, як курча (І. Нечуй-Левицький); За тихомирну вдачу хлопці завжди брали на сміх Марка (К. Гордієнко); Чоловік трапився (Тетяні) плохий, роботящий (Л. Яновська); Сліпому видно, рахманний отрок. Наче і не син Хмеля (Н. Рибак); Дівчина, як виявилось, була.. занадто спокійна, навіть флегматична (А. Головко). — Пор. 1. безтурбо́тний, 1. стри́маний.

СТРИ́МАНИЙ (про людину — який уміє володіти собою, відзначається витримкою; про голос, тон тощо — який виражає витримку), ВИ́ТРИМАНИЙ, УРІВНОВА́ЖЕНИЙ (ВРІВНОВА́ЖЕНИЙ), ПОМІРКО́ВАНИЙ, ПОМІ́РНИЙ, МІ́РНИЙ рідше, РІ́ВНИЙ, ЗДЕ́РЖАНИЙ розм.; ХОЛОДНОКРО́ВНИЙ, СУХИ́Й (який не виявляє, не виражає емоцій). Завпед Пилип Данилович Кужіль — чоловік стриманий, мовчазний, урівноважений (О. Копиленко); Шахрай такий, як і всі. Але він витриманий неймовірно (Ю. Яновський); Тон листа врівноважений, слова скупі (П. Колесник); Вдачі брати були різної: Юрій — поміркований та обережний, Леонід — нестримний та запальний (Ю. Смолич); Вона завсіди спокійна, рівна, розсудлива, поміркована й помірна в розмові (І. Нечуй-Левицький); (Теофіл:) Слухай, поводься здержано, в речах будь мірний (Леся Українка); Холоднокровний дуелянт; Йому ніколи не думалося, щоб цей сухий, завжди суворий Максим Половинка міг так ніжно, мало не мрійно говорити про машини (В. Собко). — Пор. 2. спокі́йний.