стриманий

СТРИ́МАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до стри́мати.

Руки опустив старий митець од рогу, І дивний ріг упав, гойдаючися, вниз, На тасьмі стриманий (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича).

2. у знач. прикм. Який уміє стримуватися, володіти собою, не виявляти своїх почуттів.

Старшина Буряченко належав до людей стриманих (П. Загребельний);

Образ Ватутіна живий, сповнений чарівності, окреслений [Л. Дмитерком] всебічно. Небагатослівний, стриманий, суворо вимогливий до підлеглих і разом з тим уважний, гуманний, – таким постає перед нами Ватутін (з навч. літ.);

// у чому, з ким. Помірний, скупий у вираженні, прояві чого-небудь.

Поважний і завжди стриманий в рухах Петро легко, по-парубоцькому, схопив брата з лави (Д. Бедзик);

[Надія:] Дорогий Карпо Корнійовичу, скажіть, чому ви з усіма жартуєте, веселий, а зі мною такий стриманий? (О. Корнійчук).

3. у знач. прикм. Який виявляється не повною мірою; затамований, заглушений.

Та хто се плаче там, в другій хатині? Чиє ридання стримане, тяжке?.. (Леся Українка);

Чути було тиху розмову, стриманий сміх (М. Томчаній);

Стриманий шепіт пробігає між гостей (О. Полторацький);

За ці вечори в нього від лічби опухли очі, але загадкові зіниці були наповнені стриманим задоволенням переможця (М. Стельмах);

// Який не відзначається сердечністю, привітністю.

На вишукане його кавалерське вітання господиня відповіла стриманим уклоном (Іван Ле);

Стримана зустріч;

// Спокійний, не різкий.

Зараз Хома таки почував себе досить прикро, вислуховуючи стримані скарги робітників (О. Гончар).

4. у знач. прикм. Який відбувається, здійснюється неквапливо, уповільнено.

Потім стриманою, трохи нетривкою ходою заступила [Тетяна] жінку з дитиною і стала перед чорною цівкою дула (Яків Баш);

Званов підійшов обережною стриманою ходою. Зупинився, насторожений і зацікавлений (О. Донченко).

5. у знач. прикм., перен. Позбавлений барвистості, яскравості.

Нерідко зустрічалися плахти, що мають стримані кольори – чорний, жовтий, білий. Вони носились жінками старшого віку (з наук. літ.);

За колоритом офорти В. Мироненка досить стримані, переважна більшість їх виконана в холодних тонах (із журн.).