сірома

Значення в інших словниках

1. сірома — сіро́ма 1 іменник чоловічого або жіночого роду, істота бідна людина сіро́ма 2 іменник жіночого роду козацька біднота збірн., іст. Орфографічний словник української мови
2. сірома — ІСТ. голота, ЗН. злидота, (хто) сіромаха, БІДОЛАХА Словник синонімів Караванського
3. сірома — див. бідний; бідолаха; нещасливий Словник синонімів Вусика
4. сірома — СІРО́МА, и. 1. ч. і розм. ж. Незаможна людина; бідняк. [Пан Маркел (до чабана):] Як, як казав Кармелюк? Ану, ще скажи, сіромо! [Чабан (згорда):] А ти ж звідки знаєш, що я сірома? А може, в мене лану не міряно, добра не лічено? (С. Словник української мови у 20 томах
5. сірома — -и. 1》 ч. і розм. ж. Незаможна людина; бідняк. || Нещасна людина, що викликає співчуття; бідолаха. 2》 ж., збірн., іст. Козацька біднота на Запорізькій Січі; голота. || перев. зневажл. Незаможні люди; біднота. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. сірома — БІДНО́ТА́ (збірн. — бідні люди), БІДО́ТА розм., БІДНЯ́ЦТВО розм., ЗЛИДО́ТА підсил., ЗЛИДНЯ́ зневажл. рідше, ГОЛО́ТА заст., ГОЛЬ заст. зневажл., ГОЛЬТІПА́ заст. зневажл., рідше, СІРО́МА заст., СІРОМА́ШНЯ заст. рідко, БІДА́ЦТВО рідко, ХАРПА́ЦТВО рідко. Словник синонімів української мови
7. сірома — СІРО́МА, и. 1. ч. і розм. ж. Незаможна людина; бідняк. [Пан Маркел (до чабана):] Як, як казав Кармелюк? Ану, ще скажи, сіромо! [Чабан (згорда):] А ти ж звідки знаєш, що я сірома? А може, в мене лану не міряно, добра не лічено? (Вас. Словник української мови в 11 томах
8. сірома — Сірома, -ми м. 1) Бѣднякъ, горемыка. Чи ж на горе, на біду сірома вродився. Чуб. V. 954. 2) соб. Бѣдняки, горемыки. Словник української мови Грінченка