твориво

Значення в інших словниках

1. твориво — тво́риво іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
2. твориво — ТВО́РИВО, а, с., заст. Твір (у 1 знач.); матеріал для творіння. [Антей:] Та хто ж тобі натхне вогонь живий, коли з творця ти творивом зробився?... Словник української мови у 20 томах
3. твориво — -а, с., заст. Твір (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
4. твориво — ТВІР (зроблене, створене ким-небудь; те, що реально існує в тій чи іншій формі), ВИ́ТВІР, У́ТВІР, ПРА́ЦЯ, РОБО́ТА, ТРУД розм., ТВОРІ́ННЯ розм., ТВО́РИВО заст.; ПИСА́ННЯ, О́ПУС жарт., зневажл. Словник синонімів української мови
5. твориво — Тво́риво, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. твориво — ТВО́РИВО, а, с., заст. Твір (у 1 знач.). [Антей:] Та хто ж тобі натхне вогонь живий, коли з творця ти творивом зробився? (Л. Укр., III, 1952, 440); Навіть і сонце, з небесних шпилів обливаючи світлом Твориво скрізь світове і ріллю огріваючи жаром... Словник української мови в 11 томах
7. твориво — Твориво, -ва с. = твір 1. Бог радіє на небі з усякого творива свого. Г. Барв. 357. Проповідуйте євангелію усякому твориву. Єв. Мр. XVI. 15. Словник української мови Грінченка