творитися
Вдавати, прикидатися [IV]
— вдавати; встрявати, вмішуватися [V]
— («я не творився до твоєї роботи») — встрявати [III]
— Творитися до чого — встрявати, втручатися, перен. цікавитися: «До інших хлопців пан Білінський зовсім не творився, та проте всі ми любили його» (236) викладене на стор. 539 зовсім недоречно: «вдавати, прикидатися». [MО,IV]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- творитися — твори́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- творитися — ТВОРИ́ТИСЯ, тво́риться, недок. 1. Те саме, що відбува́тися 1; робитися. А що там поза мурами творилось, .. Проте не знали ми та й знати не хотіли (І. Франко); [Карпо:] Піду в шиньок [шинок], загляну, що там твориться (М. Словник української мови у 20 томах
- творитися — твориться, недок. 1》 Те саме, що відбуватися 1); робитися. || Діятися, чинитися (про щось погане, страшне, незвичайне); коїтися. 2》 рідко. Те саме, що виникати 1); утворюватися. 3》 Пас. до творити 1), 4) Великий тлумачний словник сучасної мови
- творитися — ВИНИКА́ТИ (починати існувати, набувати реальності; у голові, в серці — про думки, почуття), ПОВСТАВА́ТИ (ПОСТАВА́ТИ), СТАВА́ТИ, З'ЯВЛЯ́ТИСЯ, ПОЯВЛЯ́ТИСЯ, УТВО́РЮВАТИСЯ, СТВО́РЮВАТИСЯ, ВИТВО́РЮВАТИСЯ, ЗДІЙМА́ТИСЯ, ЗАРО́ДЖУВАТИСЯ, БРА́ТИСЯ... Словник синонімів української мови
- творитися — ТВОРИ́ТИСЯ, тво́риться, недок. 1. Те саме, що відбува́тися 1; робитися. А що там поза мурами творилось,.. Проте не знали ми та й знати не хотіли (Фр., XIII, 1954, 298); [Карпо:] Піду в шиньок [шинок], загляну, що там твориться (Кроп. Словник української мови в 11 томах
- творитися — Творитися, -рюся, -ришся гл. 1) Дѣлаться, происходить. І ніхто не знав того дива, що твориться серед ночі в гаї. Шевч. 2) — на що. Мѣшаться во что. Він мені гворив, обим ся на тото не творив. Вх. Зн. 42. Словник української мови Грінченка