1. Словник з творів Івана Франка

тика

Ти́ка:

— довга палиця [51]

— довга палиця, тичка [52]

— дрючок, тичка [1]

— дрючок [X]

— тичка, дрючок [4]

— тичка, жердина [12]

— тичка, тичина [VI,VII]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тика — ти́ка іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. тика — ТИ́КА, и, ж., діал. Тичина. Чи не той то хміль хмелевий, що по тиках в'ється? (Сл. Б. Грінченка); * У порівн. Високий, як тика (Гал.-рус. приповідки). Словник української мови у 20 томах
  3. тика — -и, ж., діал. Тичина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тика — ТИ́ЧКА (довга палиця, жердина, яку використовують для підтримування високих рослин, підпирання гілок, у геодезії тощо), ТИЧИ́НА, ЩО́ГЛА розм., ТИ́КА діал.; ВІ́ХА (палиця, якою позначають дорогу, межу тощо). Словник синонімів української мови
  5. тика — ТИ́КА, и, ж., діал. Тичина. Чи не той то хміль хмелевий, що по тиках в’ється? (Сл. Гр.); *У порівн. Високий, як тика (Гал.-руські.. приповідки. І, 1901-1905, 189). Словник української мови в 11 томах
  6. тика — Тика, -ки ж. Тычина, вѣха. Чи не той то хміль хмелевий, що по тиках в'ється. Гол. III. 5. Високий, як тика. Фр. Пр. 189. Въ загадкѣ: нога. Штири тики, два патики, сьоме замахайло. Ном. стр. 293, № 108. ум. ти́чка. Словник української мови Грінченка