1. Словник синонімів української мови

тика

ТИ́ЧКА (довга палиця, жердина, яку використовують для підтримування високих рослин, підпирання гілок, у геодезії тощо), ТИЧИ́НА, ЩО́ГЛА розм., ТИ́КА діал.; ВІ́ХА (палиця, якою позначають дорогу, межу тощо). На тичках виноград висить, Густесенько, аж тички нахиляє (Л. Глібов); Отут, бувало, із-за тину Вилась квасоля по тичині (Т. Шевченко); Ще недавно по три корчми Стояло на милі І щоглами одзначались Високі могили (П. Куліш); Ой поїхав мій миленький по тики, по тики (пісня); — Хтось центральну віху на шість метрів убік відніс (І. Ле). — Пор. жерди́на, перекла́дина.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тика — Ти́ка: — довга палиця [51] — довга палиця, тичка [52] — дрючок, тичка [1] — дрючок [X] — тичка, дрючок [4] — тичка, жердина [12] — тичка, тичина [VI,VII] Словник з творів Івана Франка
  2. тика — ти́ка іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  3. тика — ТИ́КА, и, ж., діал. Тичина. Чи не той то хміль хмелевий, що по тиках в'ється? (Сл. Б. Грінченка); * У порівн. Високий, як тика (Гал.-рус. приповідки). Словник української мови у 20 томах
  4. тика — -и, ж., діал. Тичина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тика — ТИ́КА, и, ж., діал. Тичина. Чи не той то хміль хмелевий, що по тиках в’ється? (Сл. Гр.); *У порівн. Високий, як тика (Гал.-руські.. приповідки. І, 1901-1905, 189). Словник української мови в 11 томах
  6. тика — Тика, -ки ж. Тычина, вѣха. Чи не той то хміль хмелевий, що по тиках в'ється. Гол. III. 5. Високий, як тика. Фр. Пр. 189. Въ загадкѣ: нога. Штири тики, два патики, сьоме замахайло. Ном. стр. 293, № 108. ум. ти́чка. Словник української мови Грінченка