торговиця

Значення в інших словниках

1. торговиця — торго́виця іменник жіночого роду місце торгу, базар; торгівля — арх. Орфографічний словник української мови
2. торговиця — ТОРГО́ВИЦЯ, і, ж. 1. заст. Торгівля. Нинька [сьогодні] щось мала торговиця була (Сл. Б. Грінченка). 2. Місце, де відбувається торгівля; базар. – А що, жінко? завтра, – каже [чоловік], – Тра [треба] скриню продати. Словник української мови у 20 томах
3. торговиця — -і, ж. 1》 заст. Торгівля. 2》 Місце, де відбувається торгівля; базар. || Місце, де торгують худобою. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. торговиця — Постійне місце і форма товарообміну в місцевому масштабі; на руських і пол. землях існували принаймні з Х ст. на перехрестях торгових шляхів, при дорогах, поселеннях, монастирях; спочатку відбувалися кілька разів на рік, згодом — щотижня. Універсальний словник-енциклопедія
5. торговиця — РИ́НОК (місце роздрібного продажу продуктів харчування та інших товарів), БАЗАР, ТОРГО́ВИЦЯ, ТОРГ заст., ТОРГО́ВИЩЕ заст., ТО́РЖИЩЕ заст.; ТОРЖО́К заст. (малий); ТОВКУ́ЧКА розм., ТОВЧО́К розм., ТОЧО́К розм. заст., ТАНДИ́ТА заст. (місце торгівлі перев. Словник синонімів української мови
6. торговиця — ТОРГО́ВИЦЯ, і, ж. 1. заст. Торгівля. Нинька [сьогодні] щось мала торговиця була (Сл. Гр.). 2. Місце, де відбувається торгівля; базар. — А що, жінко? завтра, — каже [чоловік], — Тра [треба] скриню продати. Словник української мови в 11 томах
7. торговиця — Торго́виця, -ці ж. 1) Мѣсто, гдѣ происходить торговля скотомъ. На торговиці, де коней та волів продають. О. 1861. VI. 76. На торговиці не було його биків. Камен. у. 2) Торговля, базаръ. Нинька щось мала торговиця була. Камен. у. Нема торговиці без жидівської головиці. Шейк. Словник української мови Грінченка