1. Словник синонімів української мови

торговиця

РИ́НОК (місце роздрібного продажу продуктів харчування та інших товарів), БАЗАР, ТОРГО́ВИЦЯ, ТОРГ заст., ТОРГО́ВИЩЕ заст., ТО́РЖИЩЕ заст.; ТОРЖО́К заст. (малий); ТОВКУ́ЧКА розм., ТОВЧО́К розм., ТОЧО́К розм. заст., ТАНДИ́ТА заст. (місце торгівлі перев. приношеними товарами, рідше — продуктами). (Марія Михайлівна:) Віро! Ти вже встала?.. А я вже побувала на ринку — ягід купила на варення (І. Кочерга); Увесь базар, всю торговицю обходила Катерина (С. Чорнобривець); Ой піду я на торг, на торжочок Та куплю собі саблю золотую (пісня); Їздили в Київ на торговище, де Дуліб придбав для обох одіж на зиму (П. Загребельний); Колишня дореволюційна Каховка славилась величезними торжищами, під час яких тут вміщалось кілька тисяч людей (Л. Дмитерко); Старі сидухи й перекупки гнали їх (пашів) кочергами через торжок (І. Нечуй-Левицький); За пожежнею, біля річки — базар і товкучка. Там може трапитись машина до села (Ю. Мушкетик); Найбільш турбувала мене одежа. Шоколадна, в рогіжку, перероблена з старої панської, купленої на товчку (М. Коцюбинський); Ходжу, ходжу, тільки вулиці й заулки перехрещую. Увійшли в базар, сей-таки точок Подольський — стоїть купочка молодиць і дівчат (Марко Вовчок); В цім місці тандита, тютюн продається і горілочка з закускою (А. Свидницький).

ТОРГІ́ВЛЯ (купівля і продаж товарів), ТОРГ, ТОРГУВА́ННЯ, КРА́МА́РСТВО, ПЕРЕТО́РГ розм., ПЕРЕТО́РЖКА розм., ТОРГО́ВИЦЯ заст., НЕГО́ЦІЯ заст.; ТО́РЖИЩЕ заст. (на торговій площі); КУПЕ́ЦТВО заст. (заняття купця). Пани, панки, управителі, батюшки й усякі скупщики поодиноко й гуртом оглядають коні, торгують.. Скрізь аж кипить торгівля й купівля (І. Нечуй-Левицький); Він склав найдокладніший звіт про свій торг (С. Добровольський); Як починали занадто докучати з своїм торгуванням йому купці, то відбуркував їм глухим басюрою: "Так" або "Ні" (П. Загребельний); І в писарстві і в крамарстві йому.. пощастило (Б. Грінченко); Незабаром торговиця В Балті наступала (С. Руданський); Мелоні дійшов уже такого високого стану, що особисто не їздив на негоції, а посилав своїх довірених осіб (Н. Рибак); Розсотується потроху ярмарок, оголяються каховські майдани та прикаховські пустища-піски... Кінчається торжище (О. Гончар); Сухобрус усе ходив до магазину, не кидаючи купецтва (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. торговиця — Місце, де торгують худобою [V] — торгова площа [III] Словник з творів Івана Франка
  2. торговиця — торго́виця іменник жіночого роду місце торгу, базар; торгівля — арх. Орфографічний словник української мови
  3. торговиця — ТОРГО́ВИЦЯ, і, ж. 1. заст. Торгівля. Нинька [сьогодні] щось мала торговиця була (Сл. Б. Грінченка). 2. Місце, де відбувається торгівля; базар. – А що, жінко? завтра, – каже [чоловік], – Тра [треба] скриню продати. Словник української мови у 20 томах
  4. торговиця — -і, ж. 1》 заст. Торгівля. 2》 Місце, де відбувається торгівля; базар. || Місце, де торгують худобою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. торговиця — Постійне місце і форма товарообміну в місцевому масштабі; на руських і пол. землях існували принаймні з Х ст. на перехрестях торгових шляхів, при дорогах, поселеннях, монастирях; спочатку відбувалися кілька разів на рік, згодом — щотижня. Універсальний словник-енциклопедія
  6. торговиця — ТОРГО́ВИЦЯ, і, ж. 1. заст. Торгівля. Нинька [сьогодні] щось мала торговиця була (Сл. Гр.). 2. Місце, де відбувається торгівля; базар. — А що, жінко? завтра, — каже [чоловік], — Тра [треба] скриню продати. Словник української мови в 11 томах
  7. торговиця — Торго́виця, -ці ж. 1) Мѣсто, гдѣ происходить торговля скотомъ. На торговиці, де коней та волів продають. О. 1861. VI. 76. На торговиці не було його биків. Камен. у. 2) Торговля, базаръ. Нинька щось мала торговиця була. Камен. у. Нема торговиці без жидівської головиці. Шейк. Словник української мови Грінченка