1. Словник з творів Івана Франка

турма

Ту́рма:

— отара (овець), гурт, череда [21]

— отара [4;18,III,XII]

— отара овець [22,IV]

турма (21, 65) – “отара овець”; [ІЦ-2006]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. турма — див. в'язниця Словник синонімів Вусика
  2. турма — ТУ́РМА². ТУ́РМА, и, ж., діал. Отара. Ватаг повеліває турмами овець, ботеями кіз, стадами коней (Г. Хоткевич); // рідко. Зграя птахів. Нараз вилетіла з печі хмара малих чортенят. Зависли над бабою, як .. турма ворон над лісом (В. Стефаник). Словник української мови у 20 томах
  3. турма — I т`урма-и, ж., зах. Отара. || рідко. Зграя птахів. II турм`а-и, ж., зах. Тюрма. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. турма — ТУ́РМА, и, ж., діал. Отара. Ватаг повеліває турмами овець, ботеями кіз, стадами коней (Хотк., Довбуш, 1965, 85); // рідко. Зграя птахів. Нараз вилетіла з печі хмара малих чортенят. Зависли над бабою, як.. турма ворон над лісом (Стеф., І, 1949, 45). Словник української мови в 11 томах
  5. турма — Турма, -ми ж. соб. Стадо овецъ. Фр. Пр. 9. Турма вже йде з поля. Камен. у. Що то в полі за димове?... чи вівчарі турми гонять? Гол. І. 38. ум. турмонька, турмочка. Овець турмонька. Гол. II. 60. --------------- Турма, -ми ж. Тюрьма. Драг. 202. Словник української мови Грінченка