турма
Турма, -ми
ж. соб. Стадо овецъ. Фр. Пр. 9. Турма вже йде з поля. Камен. у. Що то в полі за димове?... чи вівчарі турми гонять? Гол. І. 38. ум. турмонька, турмочка. Овець турмонька. Гол. II. 60.
---------------
Турма, -ми
ж. Тюрьма. Драг. 202. Турма велика і кріпко збудована, та чорт їй рад. Ном. № 967, стр. 283. Обід поставив.... турмам і старцям. Міф. Г. 69.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- турма — Ту́рма: — отара (овець), гурт, череда [21] — отара [4;18,III,XII] — отара овець [22,IV] турма (21, 65) – “отара овець”; [ІЦ-2006] Словник з творів Івана Франка
- турма — див. в'язниця Словник синонімів Вусика
- турма — ТУ́РМА². ТУ́РМА, и, ж., діал. Отара. Ватаг повеліває турмами овець, ботеями кіз, стадами коней (Г. Хоткевич); // рідко. Зграя птахів. Нараз вилетіла з печі хмара малих чортенят. Зависли над бабою, як .. турма ворон над лісом (В. Стефаник). Словник української мови у 20 томах
- турма — I т`урма-и, ж., зах. Отара. || рідко. Зграя птахів. II турм`а-и, ж., зах. Тюрма. Великий тлумачний словник сучасної мови
- турма — ТУ́РМА, и, ж., діал. Отара. Ватаг повеліває турмами овець, ботеями кіз, стадами коней (Хотк., Довбуш, 1965, 85); // рідко. Зграя птахів. Нараз вилетіла з печі хмара малих чортенят. Зависли над бабою, як.. турма ворон над лісом (Стеф., І, 1949, 45). Словник української мови в 11 томах