1. Словник з творів Івана Франка

упімнутися

Домагатися [V]

— домогтися [I]

— стати в оборону, заступитися [IX]

— «Упімнутися» пояснено: «домогтися» замість «зажадати звороту, поставити вимогу», бо за «упімненням» не завжди наступає його виконання. Останнє залежить від доброї волі того, в кого «упоминаються». Можна тисячу разів «упоминатися», наприклад, про повернення позичених грошей, і ні разу їх не отримати. [MО,I]

— Упімнутися — звернутися із скаргою, претензіями тощо: «Поліція читає і думає: якби се було правда, то хтось би упімнувся» (463); пояснення неточне як з формального (вид!),так і семантичного боку: «Упоминатися — домагатися» (505). У контексті йдеться не про домагання, а претензії, скарги. [MО,VI]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упімнутися — упімну́тися дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. упімнутися — Упімну́тися, упомина́тися. 1. Домагатися, нагадувати про обіцяне, вимагати повернення майна, заявляти про свої порушені майнові права Як маємо упоминати ся о свої права? (Б. Українська літературна мова на Буковині
  3. упімнутися — УПІМНУ́ТИСЯ див. упомина́тися. Словник української мови у 20 томах
  4. упімнутися — див. упоминатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. упімнутися — Упімну́тися, -ну́ся, -не́шся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. упімнутися — УПІМНУ́ТИСЯ див. упомина́тися. Словник української мови в 11 томах
  7. упімнутися — Упоминатися, -наюся, -єшся сов. в. упімнутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Напоминать, напомнить. 2) — чого́ від кого. Желать, требовать, потребовать, что отъ кого. Желех. Словник української мови Грінченка