упімнутися

Упімну́тися, упомина́тися.

1. Домагатися, нагадувати про обіцяне, вимагати повернення майна, заявляти про свої порушені майнові права Як маємо упоминати ся о свої права? (Б., 1895, 1, 4); У сьвітлий вівторок в Лапшині коло Бережан прийшов до Івана Бриндака єго вітчим Юрмигей і став упоминати ся о кусник поля, котрий єму не належав ся (Б., 1895, 20, 4); А я занадто ціню Ваш талант, щоб я старав ся запрягти Вас в якесь хоч би маленьке ярмо, щоб я силоміцю добував від Вас роботи, коли Ви маєте спроможність де-будь їх друкувати, бо всюди їх приймуть. Я крамі того знав, що Ви нездужаєте, і мені Вас було сердечно жаль — можете мені вірити!-так з тих двох причини я й неупоминав ся о нічо (Маковей, Листи, 547); Скоро лишень перший раз скличе новий двірник раду, то зараз на самім початку має повідомити Раду, чи при переданю уряду найшов все в порядку, аби Рада могла упімнути ся, якби чого не доставало (См.-Стоцький, Громада, 43).

2. Протестувати, захищати права. Як се хоч по частині в Вашій силі упімнутись, щоб не калічили і надальше мені повість, то вчиніть се. Інакше мені не остане нічо інше, як запротестувати всіма силами проти появлення відбиток з сеї повісті [...] Для мене нема гіршої прикрості, як друкована праця, повна з похибками (Коб., Листи, 188, 614); Щоби за нас упімнули ся другі, сего ніяк ожидати, через що ми самі мусимо, і то чим скорше, організувати ся на добро церкви, народности і наше власне (Звідомл., 1914, 8)

// пол. upomnieć się, upominać się (o coś) — поставити вимогу, домагатися, вимагати повернення чогось.