фудульний

Фуду́льний:

— гордий, зарозумілий [18,III]

— гордий, пихатий [16]

— гордий [VI]

— гордовитий [22,IV]

— зарозумілий, гордий [21]

— зарозумілий [V]

— пихатий, зарозумілий [19,27]

— фудульний: Слово то, не всюди уживане, означає: зарозумілість, гордість, перебірливість [14, с. 13] [ІФ-1875]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фудульний — фуду́льний прикметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. фудульний — Фуду́льний. Пихатий, гонористий, гордий. Руске населенє [у Вашківцях над Черемошем] майже виключно хліборобске. Населенє, як бачимо, доволі густе, а грунту мало, дуже мало. Українська літературна мова на Буковині
  3. фудульний — ФУДУ́ЛЬНИЙ, а, е, діал. Гордовитий, зарозумілий, пихатий. – Бідні люди не такі дуже перебірчиві [перебірливі] та фудульні. Хоч новий дім буде трохи недогід-ний, тут тісний, там темний або що, то їм і то буде аж надто добре (І. Словник української мови у 20 томах
  4. фудульний — -а, -е, діал. Гордовитий, зарозумілий, пихатий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. фудульний — ЗАРОЗУМІ́ЛИЙ (який тримається, поводиться гордовито, самовпевнено, вважаючи себе в чомусь вищим від інших), ГО́РДИЙ, ГОРДОВИ́ТИЙ, ПОГО́РДЛИВИЙ, ПОГО́РДИЙ, БУНДЮ́ЧНИЙ підсил., ПИХА́ТИЙ підсил., ПИ́ШНИЙ підсил., ЧВАНЛИ́ВИЙ підсил., СПЕСИ́ВИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  6. фудульний — ФУДУ́ЛЬНИЙ, а, е, діал. Гордовитий, зарозумілий, пихатий. — Бідні люди не такі дуже перебірчиві [перебірливі] та фудульні. Хоч новий дім буде трохи недогід-ний, тут тісний, там темний або що, то їм і то буде аж надто добре (Фр. Словник української мови в 11 томах
  7. фудульний — Фудульний, -а, -е Надменный, гордый, высокомѣрный. Як би мій фудульний брат отсе знав, то ще б в лице мені дав. Федьк. Словник української мови Грінченка