фудульний
Фудульний, -а, -е
Надменный, гордый, высокомѣрный. Як би мій фудульний брат отсе знав, то ще б в лице мені дав. Федьк.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фудульний — Фуду́льний: — гордий, зарозумілий [18,III] — гордий, пихатий [16] — гордий [VI] — гордовитий [22,IV] — зарозумілий, гордий [21] — зарозумілий [V] — пихатий, зарозумілий [19,27] — фудульний: Слово то, не всюди уживане, означає: зарозумілість, гордість, перебірливість [14, с. 13] [ІФ-1875] Словник з творів Івана Франка
- фудульний — фуду́льний прикметник діал. Орфографічний словник української мови
- фудульний — Фуду́льний. Пихатий, гонористий, гордий. Руске населенє [у Вашківцях над Черемошем] майже виключно хліборобске. Населенє, як бачимо, доволі густе, а грунту мало, дуже мало. Українська літературна мова на Буковині
- фудульний — ФУДУ́ЛЬНИЙ, а, е, діал. Гордовитий, зарозумілий, пихатий. – Бідні люди не такі дуже перебірчиві [перебірливі] та фудульні. Хоч новий дім буде трохи недогід-ний, тут тісний, там темний або що, то їм і то буде аж надто добре (І. Словник української мови у 20 томах
- фудульний — -а, -е, діал. Гордовитий, зарозумілий, пихатий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фудульний — ЗАРОЗУМІ́ЛИЙ (який тримається, поводиться гордовито, самовпевнено, вважаючи себе в чомусь вищим від інших), ГО́РДИЙ, ГОРДОВИ́ТИЙ, ПОГО́РДЛИВИЙ, ПОГО́РДИЙ, БУНДЮ́ЧНИЙ підсил., ПИХА́ТИЙ підсил., ПИ́ШНИЙ підсил., ЧВАНЛИ́ВИЙ підсил., СПЕСИ́ВИЙ підсил. Словник синонімів української мови
- фудульний — ФУДУ́ЛЬНИЙ, а, е, діал. Гордовитий, зарозумілий, пихатий. — Бідні люди не такі дуже перебірчиві [перебірливі] та фудульні. Хоч новий дім буде трохи недогід-ний, тут тісний, там темний або що, то їм і то буде аж надто добре (Фр. Словник української мови в 11 томах