фудулитися

Фудулитися, -люся, -лишся

гл. Быть надменнымъ, высокомѣрнымъ, гордиться, чваниться. Желех.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фудулитися — фуду́литися дієслово недоконаного виду поводитися гордовито, пихато діал. Орфографічний словник української мови
  2. фудулитися — Фуду́литися. Задаватися, гордувати, чванитися. Вона нічого немає, бідна така. Хто її візьме? Фудулиться, кажуть деякі жінки, що всяку роботу знає, але вже знає не знає, коби ґрунт! А в неї — дасть біг! (Коб., Земля, 373) // рум.. Українська літературна мова на Буковині
  3. фудулитися — див. чванитися Словник синонімів Вусика
  4. фудулитися — див. хвастатися, куражитися Словник чужослів Павло Штепа
  5. фудулитися — ФУДУ́ЛИТИСЯ, люся, лишся, недок., діал. Поводитися гордовито, зарозуміло, пихато; бундючитися. – Фудулиться [Анна], кажуть деякі жінки, що всяку роботу знає (О. Кобилянська); // на кого. Ставитися до кого-небудь недоброзичливо, з презирством. Словник української мови у 20 томах
  6. фудулитися — фуду́литися бундючитися, чванитися (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. фудулитися — -люся, -лишся, недок., діал. Поводитися гордовито, зарозуміло, пихато. || на кого. Ставитися до кого-небудь з презирством. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. фудулитися — БУНДЮ́ЧИТИСЯ (триматися, поводитися зарозуміло, намагаючись підкреслити свою зверхність, значущість), ПИНДЮ́ЧИТИСЯ розм., ПРИ́НДИТИСЯ розм., ІНДИ́ЧИТИСЯ розм.; ПИША́ТИСЯ, ВЕЛИЧА́ТИСЯ, ГОРДУВА́ТИ, ГОРДИ́ТИСЯ розм., ГОНОРУВА́ТИ рідше, ГОНОРИ́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
  9. фудулитися — ФУДУ́ЛИТИСЯ, люся, лишся, недок., діал. Поводитися гордовито, зарозуміло, пихато. — Фудулиться [Анна], кажуть деякі жінки, що всяку роботу знає (Коб., II, 1956, 142); // на кого. Ставитися до кого-небудь з презирством. Словник української мови в 11 томах