1. Словник української мови Грінченка

фудулія

Фудулія, -лії

ж.

1) Надменность, гордость, высокомѣріе. Слухайте тільки, як з мене фудулію вигнали. Федьк.

2) Надменный, гордый человѣкъ. Желех.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фудулія — Гордість (Ів.Фр.) [II] фуду́лія: спѣсь [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
  2. фудулія — фуду́лія іменник жіночого роду гордовитість, бундючність, зарозумілість, пихатість діал. Орфографічний словник української мови
  3. фудулія — ФУДУ́ЛІЯ, ї, ж., діал. Гордовитість, бундючність, зарозумілість, пихатість. Свої люди вже знали тоту його фудулію, то тілько всміхнеться бувало чоловік (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  4. фудулія — фуду́лія пиха, гордість (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. фудулія — -ї, ж., діал. Гордовитість, зарозумілість, пихатість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. фудулія — ЗАРОЗУМІ́ЛІСТЬ (надмірно висока думка про себе — і в зв'язку з цим зневажливе ставлення до інших), ГО́РДОЩІ мн., ГОРДОВИ́ТІСТЬ, ГО́РДІСТЬ, БУНДЮ́ЧНІСТЬ підсил., ПИХА́ підсил., ПИХА́ТІСТЬ підсил., ЧВА́НСТВО підсил., ЧВАНЛИ́ВІСТЬ підсил., ГОРДИ́НЯ розм. Словник синонімів української мови
  7. фудулія — ФУДУ́ЛІЯ, ї, ж., діал. Гордовитість, зарозумілість, пихатість. Свої люди вже знали тоту його фудулію, то тілько всміхнеться бувало чоловік (Фр., II, 1950, 84). Словник української мови в 11 томах