хибнути

Значення в інших словниках

1. хибнути — хибну́ти 1 дієслово доконаного виду прихилитися розм. хибну́ти 2 дієслово доконаного виду не вистачити Орфографічний словник української мови
2. хибнути — ХИБНУ́ТИ¹, ну́, не́ш, док., розм. Однокр. до хиба́ти; // до кого, перен. Прихилитися до кого-небудь. – І старече серце радується, поглядаючи на їх [парубків], а щоб то молоде дівоче німіло й до жодного не хибнуло, – я вже й не знаю... Словник української мови у 20 томах
3. хибнути — I -ну, -неш, док., розм. Однокр. до хибати. || до кого, перен. Прихилитися до кого-небудь. II див. хибувати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. хибнути — ХИБНУ́ТИ¹, ну́, не́ш, док., розм. Однокр. до хиба́ти; // до кого, перен. Прихилитися до кого-небудь. — І старече серце радується, поглядаючи на їх [парубків], а щоб то молоде дівоче німіло й до жодного не хибнуло,— я вже й не знаю... Словник української мови в 11 томах
5. хибнути — Хибнути, -ну, -неш гл. 1) Покачнуть, наклонить. Хибнути човен. Васильк. у. 2) Наклониться. Хибнув на мене віз. Черк. у. 3) Сплоховать, не удаться. Сей рік жито хибнуло, а ярина добра. Камен. у. 4) Минуть, обойти. То вже її не хибне. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка